Історію відродження української нації з моменту вибуху Великої Російської Революції по грудень 1919 р. можна поділити на чотирі доби. Їх чотирі: Доба Центральної Ради. З двома періодами: 1) Період революційної орґанізації державности й морально-правової влади, 2) Період юридично-правової державности. Доба Гетьманщини. Доба Директорії. Доба Отаманщини. В основу цього поділу покладено ролю тих чи инчих соціальних верств під час цих моментів. Чинником доби Центральної Ради є вся свідома національна демократія без ріжниці кляс. Доба Гетьманщини одзначається пануючою роллю кляс буржуазних і реакційних. Під час доби Директорії головна роля переходить до кляс революційних - пролетаріату сільського й мійського. Головним чинником доби Отаманщини є елемент військовий, ідеолоґічно репрезентуючий дрібне національне міщанство, а в акції своїй автократичний