Цей молитвослов — унікальна історична пам’ятка. Уперше він з’явився 1968 року — в час чергового наступу на самобутність України: нищення національної мови, культури, науки; між двома хвилями масових арештів і ув’язнень української інтелігенції. Саме цього часу щойно возведений у сан митрополита владика Філарет (пізніше — патріарх усієї Руси-України), очоливши Українську Церкву, видає ПЕРШИЙ православний молитвослов мовою, яку російський колоніальний режим викорінював в Україні протягом двох століть і яку до сьогодні цькує та переслідує! Мовою, що фіксує споконвічну українську богослужбову традицію, за якою стоїть наша тисячолітня культура. Отже, за історичною вагою це видання Митрополита Філарета неможливо переоцінити. Воно яскраво свідчить, що Українську Церкву нарешті очолив український ієрарх.Той самий молитовник з незначними виправленнями було перевидано ще двічі: 1986-го та 1990-го. Мовні особливості виданняУ тексті трапляються розбіжності в написанні певних слів (наслідок заборон і підпільного існування нашої традиційної богослужбової мови); не вжито апострофу (апостроф незмінно вимовляли з давніх давен, але майже до кінця ХХ століття у транслітерованих виданнях його не позначали). У порівнянні з молитовниками Греко-Католицької Церкви 1930–40-х рр. розбіжності незначні, обумовлені транслітеруванням з уживаних в РПЦ богослужбових текстів або російським впливом на вимову певних слів: «приідіте, милості, христіан, чинми» замість «прийдіте, милости, христіян, чиньми» тощо. Загалом цей молитвослов опрацьований ретельніше за греко-католицькі видання