У книзі вміщено повість «Батурин» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). У творі відбито складність, героїку і трагізм мазепинської доби напередодні фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством

«— Откуда ты едешь? Ага! Наверное, от свояков. Видимо, опоздал на поезд. Такое у нас случается очень часто. Задерживают человека с утра до вечера, а затем ночью отпускают на волю Божию. Но недаром говорят: нет такого зла, чтобы к добру не приключилось. Как раз благодаря этому происшествию я сейчас вижу тебя, не правда ли? Он слушал, глядя на меня ласковыми, голубыми глазами, напомнившими мне мои молодые года. Не раз смотрели мы так друг на друга чистосердечно и просто, и нам нечего было скрывать. Но теперь я заметил в тех ясных глазах какую-то легкую дымку из мечты и печали»

Книжка завершує цикл повістей про Івана Мазепу (1639-1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України

«В доме Василя Гильчишина было шумно и тесно. В горнице, на дубовом сундуке, застеленном белой скатертью, поставлен крест из церкви, две свечи и хлебов три буханки. Затем к этому сундуку приступил священник с дьяком и стал править панихиду. Вся горница наполнилась людьми, стоящими почтительно, в праздничных одеждах, которые вполголоса шептали молитву и жалостно вздыхали. Так поминали они покойную Василиху, которую только вот недавно отвели на место вечного покоя»

У книзі вміщено перший і другий томи повісті „Мотря", що входить до історичної епопеї „Мазепа" класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір відбиває реалії життя в Україні мазепинської доби з її складністю, героїкою, трагізмом. Нинішніх, як і попередніх, українських читачів повість „Мотря" приваблює високомистецьким зображенням непересічних історичних постатей та взаємин між ними, їх відповідей на виклики долі, їхнього ставлення до обов'язку перед Україною. Твір звучить на диво по-сучасному — змінюються історичні обставини, але незмінними залишаються почуття і прикмети людей: любов і ненависть, героїзм і нікчемність, жертовність і продажність, ідеалізм і меркантильність… Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством

У книзі вміщено повість «Не вбивай» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). У творі відбито складність, героїку і трагізм мазепинської доби напередодні фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством

В сборник вошли стихи, написанные в 20–30-е годы поэтами разных направлений, стоявшими у истоков советской украинской литературы и во многом определившими ее дальнейшее развитие. Большинство из них были репрессированы в годы культа личности Сталина

«Богом клянусь, что он приходил — ой приходил, голубушка, в первый же день после похорон. В четверг, после Михайлова дня, мы его похоронили, а в святую пятницу он пришел ко мне»

У книзі вміщено повісті «Над Десною» та «Бої», які склали книгу «Полтава» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір відбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством

Потойбічний світ зачаровує своїми видивами. Привиди і духи, закляття і талісмани, загадкові пророцтва і неупокоєні душі віддавна стали об'єктом літератури, жанр якої прийнято називати ґотичним. «Ґотична проза» – нова серія видавництва «Піраміда». І розпочинається вона антологією української ґотичної прози XX століття «Потойбічне». Упорядник Юрій Винничук не тільки помістив до антології твори класиків Івана Франка, Василя Стефаника, Богдана Лепкого, Михайла Яцкова, Гната Хоткевича, але й розшукав для цього видання маловідомі твори, які публікувалися у довоєнних та зарубіжних часописах, відкривши таким чином новий недосліджений пласт нашої літератури

«Дом походил на зачарованный двор. Паркеты скрипели, двери пели, часы рассказывали странные сказки. Сквозь открытую дверь в соседние покои видно было, как портреты моргали. На одном из них какой-то здоровенный господин с подбритым чубом двигал плечами и будто спрашивал: «А он тут что делает?» Что?.. Это имение продавалось. Вот он и хотел купить себе землю и двор, чтобы было где с семьей провести лето»