Слово має передаватися від роду до роду, від людини до людини, з рук у руки, з вуст у вуста. «Віщий Олег» — це перша книга роману Раїси Іванченко «Отрута для княгині» (друга — «Княгиня Ольга»). Розповідаючи про Київську Русь X століття, автор виділяє два прошарки тогочасного суспільства — владців і еліту. Якщо владці палять храми і січуть мечами письмена і книжників, спрямовують свій розум, все своє життя на те, як у будь-який спосіб захопити владу в Києві і утримувати її, поставити власний терем якнайвище на княжій горі, мати більше срібла, земель і селищ, то здателі, просвітники — справжня еліта — зводять чудеса архітектури, засновують школи, переписують книги, несуть світ знань в рідну землю...  Княгиня Ольга, князі Олег, Ігор, Святослав, візантійські імператори Костянтин Багрян ородний, Роман Лакапін, болгарський цар Симеон виринають з пітьми історії. Роман напрочуд актуальний. Автор своїми відвертими думками постійно підштовхує читача до порівнянь і аналізу минулого і сучасного,  до створення власного критичного погляду на проблеми у суспільстві

Слово має передаватися від роду до роду, від людини до людини, з рук у руки, з вуст у вуста. «Княгиня Ольга» — це друга книга роману Раїси Іванченко «Отрута для княгині». Хто вона, княгиня Ольга,  жінка, яка змогла в тяжку добу X століття потіснити владолюбних мужів і сісти на древньому київському престолі? Вперше і востаннє за всю історію Країни Руси. Як їй вдалося подолати чвари, змови, підступи, спроби перехопити владу в Києві. Чи вдалося їй довести, що "…держави піднімаються не мечем, а духом просвітництваю..."? Якою ж має бути жінка — володарка держави? Далебі, яких якостей 1000 років потому бракує сучасним жінкам, аби досягти тих же висот у державному мисленні і управлінні. Роман напрочуд актуальний. Автор своїми відвертими думками постійно підштовхує читача до порівнянь і аналізу минулого і сучасного,  до створення власного критичного погляду на проблеми у суспільстві