…Їх було троє. Німець Траубе, поляк Шель і американець Джонсон. Доля закинула цих людей у концентраційний табір. Під час наступу військ союзників вони мали загинути, але бомба, зруйнувавши підвал, де сиділо троє приречених, відкрила їм шлях до свободи. По-різному склалося життя трьох колишніх в'язнів. Траубе і Джонсон лишаються в Західній Німеччині, Шель повертається на батьківщину і стає кореспондентом однієї з польських газет. Але всіх їх так чи інакше зв'язує минуле. Одержавши від Траубе листа з проханням про допомогу, Шель їде в ФРН, але друга вже не застає: Леон Траубе гине. Обставини його смерті викликають у Шеля сумнів. Крок за кроком журналіст розплутує нитку і робить несподіване відкриття…  

«Атомний вогонь над океаном» — повість, присвячена найважливішій проблемі сучасності — боротьбі прогресивного людства проти загрози атомної війни. Автори повісті, письменники Німецької Демократичної Республіка, переносять читача в американське атомне місто — центр, у якому вчені працюють над проблемою керованої ядерної реакції. Та їхні наукові відкриття попадають до рук мілітаристів з Пентагону. Сфальсифікувавши результати досліджень, бізнесмени починають трубити про «чисту», нібито позбавлену радіоактивності бомбу і організовують у районі Тихого океану випробування її, від якого неминуче загине багато тубільців з островів. Але ця спроба не вдається. Ціною власного життя молодий учений знешкоджує жахливу зброю. Прихильники миру чесні люди — вчені, робітники — викривають підступні плани імперіалістів. Книга закликає до боротьби проти загрози страхітливої атомної війни, за використання досягнень науки в ім'я миру і щастя людей.  

У пригодницькій повісті “Веста” не знає пощади” відомий польський письменник Микола Козакевич викривав підступні дії ворогів нової Польщі, які намагаються підірвати економіку країни. Добре замаскована банда старається вивезти за кордон якнайбільше коштовностей. Таємничий жорстокий ворог нещадно розправляється з усіма, хто може навести на слід злочинців. Молоді працівники міліції, яким доводиться стикатися з багатьма несподіванками, натрапляють на цей слід, долаючи перешкоди, розплутують його і викривають банду

Події, зображені в романі відомого англійського письменника Роберта Льюїса Стівенсона (1850—1894) «Викрадений», розгортаються в Шотландії середини XVIII століття. Герой роману, молодий шотландець Давід Бальфор, якого дядько продав на торговий корабель, щоб позбутися спадкоємця, після корабельної катастрофи потрапляє в чужі краї. Ще на кораблі юнак познайомився і подружив з хоробрим і енергійним шотландцем Аланом Бреком Стюартом, якого переслідують англійські власті. Друзів зріднила спільна доля: обидва вони змушені вести життя втікачів у гірській Шотландії, сповнене надзвичайних пригод і небезпек, про які й розповідається в романі. Дальша доля Давіда Бальфора показана в романі цього ж автора «Катріона» … Художнє оформлення М. Я. Штаєрмана

В цій книзі вміщено дві повісті талановитого російського письменника Григорія Микитовича Гребньова: “Втрачений скарб” та “Інший світ”. …Існує легенда, що чотири століття тому Іван Грозний сховав у невідомому місці бібліотеку своєї бабусі — неоціненну книжкову скарбницю, вивезену з осадженого турками Константинополя. Визначні вчені і відчайдушні авантюристи не раз пробували знайти її, але безуспішно. В наші дні цією справою зайнявся міжнародний антикварний трест. Завдання розшукати зниклий скарб і викрасти його з Радянського Союзу дістали двоє: пройдисвіт Кортец і син білоемігранта князь Бєльський. Про їхні пригоди в нашій країні, про сміливість і винахідливість бригадмільця Вані Волошина та студентки Тасі, про цікаві знахідки в Новгородському музеї-монастирі розповідається в пригодницькій повісті “Втрачений скарб”. З науково-фантастичної повісті “Інший світ” читач дізнається, як напередодні першої світової війни петербурзькі геологи, що працювали на Далекому Сході, знайшли біля підніжжя вулкана, під шаром застиглої лави, дивне маленьке місто, накрите непроникним прозорим ковпаком. Де воно взялося в горах Корякського півострова? Невтомні дослідники відповіли на це і на інші питання, пов’язані з цікавою знахідкою

Російський радянський письменник Юрій Олександрович Долгушин (народився в 1896 р.) відомий читачам як автор багатьох художніх творів. Широке коло інтересів і велика життєва школа, яку пройшов письменник (він був землекопом, вантажником, працював у авторемонтній майстерні, мандрував з нівеліром і мензулою в складі розвідувальних експедицій, був репортером, бійцем народного ополчення) відіграли неабияку роль у розвитку його творчості. У своїх творах письменник змальовує різні сторони життя радянського народу, глибоко цікавиться, зокрема, питаннями техніки і біології. Ю. О. Долгушин писав вірші, нариси, оповідання. Читач знає також його повісті «З протитанковою гвинтівкою», «Зброя піхоти» (написана в 1943 р. у співавторстві з М. Абрамовим), науково-фантастичну повість «Таємниця невидимки», книги, присвячені питанням мічурінської біології — «Біля джерел нової біології» і «В надрах живої природи» та інші твори. Але найбільшу популярність серед читачів здобув його науково-фантастичний роман «Генератор чудес» — талановита розповідь про винахід радянських вчених, який дає можливість омолоджувати людський організм, перемагати тяжкі захворювання, оживляти передчасно померлих. Написаний ще до війни, роман «Генератор чудес» порушує питання, які хвилюють нас і сьогодні. Автор показує, як по-різному використовуються наукові досягнення у нас і в капіталістичних країнах. Змальовуючи самовіддану боротьбу чесних людей однієї капіталістичної країни проти застосування наукового винаходу у воєнних цілях, письменник ніби закликає вчених і все прогресивне людство до боротьби проти війни, за мирне життя, в якому всі досягнення науки використовувалися б не на шкоду, а на благо людства. Роман видається в новій редакції, зробленій автором після війни

У повісті сучасного прогресивного німецького письменника Рудольфа Дауманна «Діаманти Ківі-Ківі» зображено час, коли в Конго почалася розвідка нових алмазних родовищ. Алмазна лихоманка охопила весь басейн Конго. В непрохідні, бездонні болота Ківі-Ківі, населені зажерливими крокодилами, бегемотами, зміями, ринули білі, мулати, негри. Їх не зупиняли ні палюче сонце, ні хмари москітів, ні тисячі інших небезпек. Та незабаром господарем алмазних багатств стала бельгійська компанія Де Беерс, яка за допомогою всіляких махінацій прибирала до своїх рук усе нові і нові родовища. Повість проливає яскраве світло на злочинну діяльність міжнародних компаній в Республіці Конго і в наші дні. У книзі вміщено також оповідання «Маукі з Калахарі». Обидва твори Р. Дауманна пройняті гарячою симпатією до поневолених африканських народів.  

У цій книзі сучасного болгарського письменника Любена Ділова розповідається про той світлий час у XXII столітті, коли на всій земній кулі вже переміг комунізм. В Антарктиді знаходять людину, яка замерзла там двісті років тому. Люди комуністичного суспільства оживляють її і радо приймають у свою сім’ю. Виявляється, що людина з минулого — це колишній американський журналіст, запеклий ворог комунізму. Зображаючи життя людей майбутнього, автор описує почуття «атомної людини» в новому світі, яскраво показуючи крах її поглядів, світогляду

На Далекий Схід, до Північного В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі я виїхав із звичайним паспортом як приватна особа, літератор, друг лісових людей і звірів. Ніхто не давав мені ніяких завдань ані вказівок, не посилали мене ні уряд, ні міністерство, ні навіть Спілка письменників. Але все-таки мене хтось посилав на Далекий Схід. Послала та безіменна людина, яка щодня поспішає до свого верстата. Це вона послала мене, бо їй цікаво знати, як там, у далекому В’єтнамі, живуть, розважаються, над чим журяться і про що мріють люди. Словом, мене послали читачі моїх книжок, щоб я написав про В’єтнам чи Камбоджу так, як писав про Укаялі або Мадагаскар. Незважаючи на неофіціальний характер подорожі, працівники Міністерства культури в Ханої прийняли мене гостинно і доброзичливо. І я складаю їм сердечну подяку за все те приємне, чого я зазнав на їхній прекрасній батьківщині. Якщо в моїй книжці подекуди трапляється жартівливий тон і деякі дошкульні речі, то нехай і це буде прийнято як доказ моєї глибокої приязні до в’єтнамського народу, мого подиву та захоплення. Аркадій Фідлер

Радянському читачеві добре відомі воєнно-пригодницькі твори Олександра Остаповича Авдєєнка «Над Тисою» і «Гірська ріка». Нова повість «Дунайські ночі» продовжує і завершує сюжетні лінії цих повістей і разом з тим є самостійним твором. Повість присвячена радянським контррозвідникам, що викривають велику змову проти країн соціалістичного табору. Автор розповідає про мужність і героїзм радянських людей, що живуть у прикордонній зоні нашої Батьківщини і самовіддано захищають інтереси миру та соціалізму.  

Російський вчений Феклістов, засланий за революційну діяльність царським урядом у Сибір, знаходить у тайзі величезні поклади рідкісного металу. Не бажаючи, щоб ці скарби потрапили до рук пригноблювачів, він залишає своїм нащадкам зашифрований заповіт. І ось уже в наш час по слідах старого мисливця вирушає експедиція. Безліч небезпечних пригод довелося пережити її учасникам, поки вони досягли заповітної мети. Автор роману Рудольф Лускач — чеський письменник, який багато років працював у Радянському Союзі — з любов'ю розповідає про чарівну природу Сибіру, про величезні зміни, що сталися тут за роки Радянської влади, показує чесних і мужніх людей, життя яких завжди буде хорошим прикладом для молоді

Серед непрохідних джунглів Південної Колумбії, у водах величної Амазонки живе найбільша в світі змія — анаконда. Дуже важко її розшукати, а ще важче спіймати живцем. Про небезпечні пригоди експедиції, що вирушила на лови гігантської змії, про пошуки легендарного скарбу інків розповідає в книзі «Золото і анаконда» відомий шведський вчений і письменник Рольф Бломберг, який брав участь в цих мандрівках. В Радянському Союзі демонструвався кінофільм «Анаконда», знятий автором книги та іншими учасниками експедиції, описаної в цій книзі

Рей Бредбері — найвидатніший сучасний американський письменник-фантаст. Радянські читачі знають його по відомій книзі “451° за Фаренгейтом”. “Марсіанська хроніка” — новий фантастичний твір письменника. Що могло б статися з планетою Марс, коли б її почали “освоювати” американці? У своєму творі автор робить спробу відповісти на це запитання. Перед читачем розгортаються похмурі картини загибелі прекрасної марсіанської цивілізації, високої стародавньої культури. Поступово на планеті вимирають усі її мешканці. Виступаючи проти расової дискримінації, проти імперіалізму янкі, проти мертвотної механізації в капіталістичному суспільстві, письменник ніби застерігає людство: ось до чого може призвести політика і мораль імперіалізму

Рей Бредбері — найвидатніший сучасний американський письменник-фантаст. Радянські читачі знають його по відомій книзі «451° за Фаренгейтом». «Марсіанська хроніка» — новий фантастичний твір письменника. Що могло б статися з планетою Марс, коли б її почали «освоювати» американці? У своєму творі автор робить спробу відповісти на це запитання. Перед читачем розгортаються похмурі картини загибелі прекрасної марсіанської цивілізації, високої стародавньої культури. Поступово на планеті вимирають усі її мешканці. Виступаючи проти расової дискримінації, проти імперіалізму янкі, проти мертвотної механізації в капіталістичному суспільстві, письменник ніби застерігає людство: ось до чого може призвести політика і мораль імперіалізму

Історико-пригодницька повість Петра Северова «Моряк з «Дианы» — це захоплююча розповідь про життя і незвичайні пригоди відомого російського мандрівника і мореплавця XIX століття Василя Михайловича Головніна. Цікавий і багатогранний життєвий шлях Головніна. В багатьох країнах і морях побував відважний мандрівник, багато різних пригод зазнав він: ще юнаком брав участь у морських баталіях, бився з піратами поблизу берегів Іспанії, тщав на своєму кораблі з англійського полону… Не можна без хвилювання читати, як підступно, по-розбійницьки, японські самураї захопили в полон Головніна та його супутників з екіпажу корабля «Диана», як мужньо переживали російські моряки роки свого полону… Книга від початку й до кінця читається з непослабним інтересом. Разом з героями твору переживає їх успіхи та невдачі й читач

Творчість визначного радянського письменника-фантаста О. Р. Бєляєва користується величезною популярністю серед молоді. Читачі добре знають такі його науково-фантастичні романи та повісті, як «Людина-амфібія», «Аріель», «Зірка КЕЦ», «Голова професора Доуеля» та інші. Проте ряд творів письменника друкувався свого часу лише в періодичній пресі, окремими виданнями не виходили, і читачі їх майже не знають. У збірку «Небесний гість» ввійшли саме такі незаслужено забуті твори О. Р. Бєляєва. Тут вміщено, зокрема, науково-фантастичну повість «Небесний гість» та кілька маловідомих науково-фантастичних оповідань, присвячених найрізноманітнішим науковим проблемам. Усі ці твори О. Р. Бєляєва, безперечно, становлять інтерес для любителів фантастики та пригод

Дія роману відомого сучасного болгарського письменника Марка Марчевського «Острів Тамбукту» відбувається в роки другої світової війни. Герой твору — молодий болгарин, тікаючи від переслідувань фашистів, змушений залишити батьківщину. Він наймається на роботу до англійця-плантатора. Під час подорожі корабель зазнав катастрофи, і герой твору разом з кількома супутниками потрапляє на невідомий острів, жителі якого зовсім не знають цивілізації. Білих людей чекає безліч небезпек. Але чесний, сміливий юнак-болгарин зумів знайти спільну мову і подружити з тубільцями. Про цю дружбу, про боротьбу тубільців проти імперіалістичних загарбників, що проникли й сюди, читач дізнається, прочитавши цей цікавий роман

Твори відомого сучасного вірменського письменника Вахтанга Ананяна користуються широкою популярністю серед читачів не тільки у Вірменії, але й у всьому Радянському Союзі. Одним з найкращих творів письменника є цікава пригодницька повість «Полонені Барсової ущелини». … Група підлітків вирушає в гори і потрапляє в загадкову Барсову ущелину. Мандрівники зазнають багатьох небезпечних пригод, які, зрештою, приводять їх до важливого відкриття. Книга від початку й до кінця читається з непослабним інтересом. Українською мовою видається вперше

У новій книзі відомого болгарського письменника А. Гуляшки «Пригода опівночі» читач зустрінеться з героями, яких уже знає з твору «Контррозвідка». В книзі вміщено дві повісті — «Пригода опівночі» та «Однієї дощової осені». Події цієї гостросюжетної пригодницької книги розгортаються в прикордонних районах народної Болгарії, куди імперіалістичні розвідки засилають своїх агентів, намагаючись перешкодити соціалістичному будівництву, підірвати економіку нової Болгарії. Проте органи Державної безпеки вчасно знешкоджують підступні плани іноземних агентів. Головний герой твору — вольовий, досвідчений, талановитий контррозвідник Абакум Захов. Мужньо і невтомно бореться він з прихованими ворогами, вміло викриваючи їх. Книга пройнята ідеєю безмежної відданості батьківщині і народу. У Радянському Союзі видається вперше

«Пригоди на Шостому континенті» — захоплююча повість про експедицію італійських вчених на дно Червоного моря. Про цю експедицію вже розповідалося в цікавому кінофільмі «Голубий континент», який демонструвався і в Радянському Союзі. Вивчаючи життя моря, учасники експедиції розкривають різні таємниці, з ними трапляється багато несподіваних, часом дуже небезпечних пригод. Повість документальна, автор книги сам брав участь в експедиції

Сучасний польський письменник Едмунд Нізюрський — автор багатьох різноманітних за тематикою і змістом творів. Деякі з них уже відомі українському читачеві — останніми роками в перекладі на українську мову видано збірку оповідань Е. Нізюрського «Підлиза» (видавництво «Молодь») та «Книгу про бешкетників» (Дитвидав). В обох цих книгах розповідається про життя дітей у сучасній Польщі, про польську школу. «Пристань Ескулапа» — твір зовсім іншого напрямку. Це захоплююча пригодницька повість про роботу польської міліції. В ній автор вводить читача в світ працівників науки, де ще є чимало пережитків минулого і різних суперечностей, які використовує спритний злочинець, що намагається викрасти важливу наукову працю

Доповнення вітаються!

Доповнення вітаються!

Ця книга — лаконічна, але захоплююча розповідь (щоденник) видатного українського вченого і мандрівника минулого століття М. Миклухи-Маклая про своє перебування серед папуасів — корінних жителів Нової Гвінеї.  

Це книжка про героїчне минуле нашої Батьківщини, про мужніх радянських людей, про славних дзержинців-чекістів, які самовіддано боролися з підступними силами контрреволюції. В основу повістей («Співробітник ЧК», «Тиха» Одеса») покладено справжні історичні події, що відбувалися на півдні України в перші роки Радянської влади. Герої книги — реальні люди. Дехто з них і досі живий. Учасником подій, про які розповідає книга, був і один із її авторів — тоді сімнадцятилітній Олександр Олександрович Лукін. Доля молодого чекіста Олексія Михальова багато в чому схожа з біографією О. О. Лукіна. Сувору революційну школу пройшов він, перш ніж став справжнім чекістом. Молодим бійцям гвардії Дзержинського, їх боротьбі і перемогам присвячено цю романтичну книгу.  

…Збагнувши, що капіталізм на Землі незабаром остаточно загине, імперіалістична верхівка надумала переселитися на іншу планету. Втікачі довго блукають у космосі, зазнають багатьох небезпечних пригод, поки їм, нарешті, вдається висісти на Венеру… А що їх чекає тут? Про цю незвичайну міжпланетну подорож розповідає в своєму науково-фантастичному романі “Стрибок у ніщо” талановитий російський радянський письменник Олександр Бєляєв. Докладніше про цей твір та його автора читайте в післямові

Повість відомого сучасного румунського письменника В.Коліна “Таємниця підземної галереї” — цікавий пригодницький твір про підпільну боротьбу румунських робітників проти диктатури Антонеску в роки другої світової війни. Основна дія розгортається в Констанці. Відважний антифашист Павло Мунтяну через прохід, що утворився внаслідок струсу шарів грунту після бомбардування, пробирається в підземну галерею і бачить у темряві невідомого чоловіка, який тут же таємниче зникає. Юнак пильно оглядає підземелля і потрапляє в потайну комірку, де знаходить рацію і скриню з радянськими грішми. Хто ж такий цей невідомий, який обладнав собі схованку під землею? Друг він чи ворог? У місті точиться запекла боротьба проти фашистського гніту, якою керує підпільна група комуністів, і для успіху цієї боротьби конче потрібно розкрити таємницю підземної галереї. В боротьбі з підступним ворогом робітники-підпільники виявляють справді нечуваний героїзм, кмітливість і винахідливість. Твір користується великою популярністю в Румунії. Немає сумніву, що його прихильно зустріне і радянський читач.  

У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники, здійснюючи політику розорення і пограбування тимчасово окупованих ними районів, вивезли з Радянського Союзу величезну кількість матеріальних цінностей, в тому числі творів мистецтва. Серед украдених фашистами унікумів була й знаменита янтарна кімната Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом. Незабаром після закінчення війни стало відомо, що деталі оздоблення янтарної кімнати разом з іншими музейними експонатами за розпорядженням одного з найближчих поплічників Гітлера гауляйтера Еріха Коха відправлено до міста Кенігсберга (нині Калінінград). У перші післявоєнні роки було створено комісію по розшуках скарбів, украдених гітлерівцями. Комісія провела велику роботу, метою якої було повернення радянському народові його добра. Розшуки янтарної кімнати тривають і досі. Влітку 1958 року обласна газета «Калининградская правда» надрукувала серію статей, в яких розповідалося про янтарну кімнату, її викрадення і розшуки. Потім побачив світ окремою брошурою нарис В. Дмитрієва «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове видавництво, 1960 р). Ці матеріали знайшли широкий відгук серед читачів. До редакції газети, до видавництва, а також на адресу партійних і радянських органів Калінінграда надійшло і ще надходить багато листів. В них трудящі запитують про те, що являла собою янтарна кімната, просять докладніше розповісти про все, що пов'язано з нею, виявляють бажання допомогти в розшуках її. Прагнучи відповісти на ці запитання, автори пропонують до уваги читачів повість «Таємниця янтарної кімнати». Книга побудована на документальній основі. Автори її, учасники розшуків янтарної кімнати, використали численні архівні і музейні документи, в яких описується викрадений скарб і подається його історія, довідкові та монографічні матеріали з історії Кенігсберга, а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати. Користуючись нагодою, автори висловлюють глибоку подяку товаришам, які подали допомогу у збиранні матеріалів до книги. Особливо вдячні вони професорові Берлінського університету докторові Гергардту Штраусу (НДР), товаришеві Карлу-Хайнцу Вегнеру — головному редакторові журналу «Фрайє Вельт» («Вільний світ»), що його видає Товариство німецько-радянської дружби, а також завідуючій науковим відділом палацу-музею у м. Пушкіно Є. С. Гладковій. м. Калінінград, січень 1961 р. В. Дмитрієв, В. Єрашов

Ще не була закінчена перша публікація цього романа в журналі, а штучні супутники вже почали стрімкий обліт навколо нашої планети. Перед лицем цього незаперечного факту з радістю усвідомлюєш, що ідеї, покладені в основу романа, — вірні. Розмах фантазії про технічний прогрес людства, віра в безперервне удосконалення і світле майбутнє розумно побудованого суспільства — все це так вагомо і зримо підтверджено сигналами маленьких місяців. Чудесне по швидкості здійснення однієї мрії з «Туманності Андромеди» ставить переді мною питання: наскільки вірно розгорнута в романі історична перспектива майбутнього? Ще в процесі написання я міняв час дії в бік його наближення до нашої епохи. Спочатку мені здавалося, що гігантські перетворення планети і життя, описані в романі, не можуть бути здійснені раніш, ніж через три тисячі років. Я виходив у своїх розрахунках із загальної історії людства, але не взяв до уваги темпів прискорення технічного прогресу і головним чином тих гігантських можливостей, практично майже безмежної могутності, яку дає людству комуністичне суспільство. Допрацьовуючи роман, я скоротив намічений спочатку термін на тисячоліття. Але запуск штучних супутників Землі підказує мені, що події романа могли б відбутися ще раніше. Тому всі визначені дати в «Туманності Андромеди» змінені на такі, в які сам читач вкладе своє розуміння і відчуття часу. Особливістю романа, не відразу, може, зрозумілою читачеві, є насиченість науковими відомостями, поняттями і термінами. Це не недогляд або небажання пояснити складні формулювання. Лише так мені здалося можливим надати колориту майбутнього розмовам і діям людей того часу, коли наука повинна глибоко ввійти в усі поняття, уявлення й мову. І. ЄФРЕМОВ

«У країні ягуарів» — документальна розповідь відомого угорського мандрівника Габора Молнара, який багато років провів у джунглях Бразілії і згодом повернувся в Угорщину. Чимало небезпек чатували в тропічних хащах на сміливого мисливця й колекціонера. Але прагнення будь-що вивчити цей таємничий, звабливий край заохочували до подорожі. Спочатку в складі експедиції, а потім сам Г. Молнар побував у багатьох ще не досліджених районах бразільських джунглів. У своїй книзі автор розповідає про цікаві пригоди, що трапилися з ним у джунглях, про труднощі, які йому доводилося долати, про боротьбу з тропічними хворобами, хижими звірями та зміями, яскраво описує тваринний і рослинний світ цього краю.  

У пригодницькій повісті «ФБ-86» сучасний угорський письменник Андраш Беркеші розповідає про долю угорського юнака Іштвана Красная. Іштванові не пощастило в житті: його несправедливо виключили з університету. Скривджений хлопець потрапляє в пастку ворогів народної Угорщини… Як далі склалося життя Іштвана Красная, читач дізнається, прочитавши цю захоплюючу книжку.  

Поволі набігають на гальку положисті хвилі. У прозорій морській воді линуть силуети риб, медуз, похитуються нитки водоростей. А на самому березі стоїть група дивних засмаглих людей: у них великі жаб'ячі лапи, на обличчях скляні маски. Що вони збираються робити? Та ось ці дивні люди без сплеску пірнають у воду. Серед них і автор книжки — художник-зоолог Ольга Флорентіївна Хлудова, ентузіаст підводного спорту і великий любитель природи. Вона сама ілюструвала книгу «портретами» своїх «персонажів». Мета автора — ознайомити читача з підводним світом прибережних зон Чорного і Азовського морів, з його звичайними мешканцями, яких може зустріти будь-який нирець. Перед очима допитливого читача відкривається багатогранне і цікаве життя таємничого підводного світу — ще одного чудового куточка природи нашої Батьківщини. Уся книжка просякнута великою любов'ю до мешканців підводного світу, до природи і написана захоплююче, з живим і теплим гумором.  

«Четверо в яхті» — захоплююча пригодницька повість з життя сучасної польської молоді. Автор книги, відомий польський письменник Єжи Путрамент, з тонким гумором розповідає про веселі і небезпечні пригоди чотирьох юнаків, які допомагають органам безпеки знайти важливі документи і викрити ворогів Народної Польщі. В Радянському Союзі повість видається вперше

В цій повісті автор відтворив один з епізодів боротьби негрів Кенії за незалежність — повстання проти англійських колонізаторів, яке відбулось у 1952–1956 рр. і було жорстоко придушене. Письменник змальовує яскраві картини боротьби повстанців мау-мау, розкриває мужність борців за незалежність Кенії. В центрі повісті — доля двох друзів з протилежних ворогуючих таборів — Антоні Райта та Джомо Карумби. Захищаючи свободу та незалежність африканського народу вони потрапляють у концтабір. Та за допомогою повстанців друзі тікають з табору та поповнюють лави борців за визволення Кенії

Тисячі радянських юнаків і дівчат під час другої світової війни було вивезено до Німеччини на фашистську каторгу. Нелегка їм випала доля. А ще важче склалась вона у тих, кому не пощастило одразу після війни повернутися на Батьківщину. В постійній боротьбі на грані життя і смерті формуються характери героїв пригодницького роману Василя Сичевського «Чорний лабіринт». Кинуті в американські табори для переміщених, вони ні на мить не залишають думки про повернення на рідну землю. Наклепами, брехнею і безсоромними провокаціями намагається заплутати їх у свої тенета американська розвідка, та і в цьому двобої перемагає глибокий патріотизм радянських людей. В романі відтворюється життя конаючого гітлерівського рейху, викривається людиноненависницьке єство фашизму, розвінчується облудна мораль рицарів наживи — американських імперіалістів та їх воєнщини. Роман «Чорний лабіринт» — друга книга молодого письменника. Перша — повість «Чаклунка Синього Виру» вийшла у видавництві «Молодь» в 1962 році. Василь Сичевський — учасник Великої Вітчизняної війни, вихованець Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, нині працює режисером Української студії хронікально-документальних фільмів.  

«Юпітер з павою» — пригодницька повість молодого чеського письменника Павела Гануша — користується великою популярністю серед чеських читачів. Цей твір відзначено на конкурсі, проведеному Чехословацькою Спілкою молоді, видавництвом «Млада фронта» і Спілкою чехословацьких письменників до десятих роковин з дня заснування ЧСМ. Герої повісті — відважні, винахідливі люди, співробітники чехословацьких органів безпеки — викривають і знешкоджують шпигунську групу, що намагається розгорнути свою злочинну діяльність на території соціалістичної Чехословаччини. На слід керівників цієї групи наводить стара римська монета «Юпітер з павою». Українською мовою повість видається вперше.