Роман оповідає історію перформансистки Лорен Гартке. Тіло є для героїні головним інструментом взаємодії зі світом, водночас аркушем і стилосом, пластиліном і каменем. Переживши втрату, Лорен вчиться вибудовувати нові стосунки зі світом і власним тілом. Але одного дня вона виявляє, що мешкає у старому маєтку не сама. Делілло створив дивовижний гімн любові, що долає смерть. І зазирнув у самісіньке осердя людських стосунків