Луговий Олександр Володимирович (8 січня 1904, Овруч — 30 вересня 1962) — український письменник. Справжнє ім'я та прізвище — Олександр Аскольдович Овруцький-Швабе. Народився 8 січня 1904 р. в м. Овручі (за версією М. Орищука — в Орлі) у родині полковника російської армії. Був свідком загибелі рідних, тому ніколи не згадував про своє походження. З 1919 р. в еміграції. У Польщі працював землеміром. Вивчав архіви князів Радзівілів, Замойських, Сапігів, Сангушків, Потоцьких, Вишневецьких у Польщі, Швеції, Франції. У 1928 р. прибув до Канади, працював робітником у Саскатуні, Торонто, Едмонтоні. Видавав журнал «Українська Родина» (1947–1949). Помер 30 вересня 1962 р. у Чізголмі. Похований в Едмонтоні. Автор драматичних творів «За нарід свій» (1932), «Дала дівчина хустину» (1933), «Сирітські сльози» (1934), «В днях слави» (1938); повістей «Віра Бабенко» (1936, 1939), «За волю України» (1939), "Чорні хмари з-за Прип'яті ", «Безхатний» (1946), «У світі за долею», розвідки «Визначне жіноцтво України» (1943)