Нова книга журналіста, телеведучого, доктора історичних наук є третьою частиною навчального посібника для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалювання Конституції України. На сторінках цієї книги автор намагається з’ясувати, що саме відбувалося на теренах сучасної України від грудня 1918-го і до листопада 1920 року, в період існування так званої «другої» Української Народної Республіки. Він пригадує історію країни після розгону Української Центральної Ради. Пригадує, власне, не одну історію, а декілька – саме їх «сходження» або «розходження» в часі та просторі, як на думку автора, і творять Історію як таку. Ви дізнаєтесь, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Петлюри, чи було проголошення ЗУНР необхідністю, ким і як був підписаний Акт Злуки та які ілюзії супроводжували існування Української Народної Республіки

Нова книга журналіста, телеведучого, доктора історичних наук є черговою частиною навчального посібника для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалювання Конституції України. На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе, ясне уявлення про феномен Української гетьманської держави 1918 року. На його думку, багатьом публіцистам та історикам, які досліджували цю тему, попри їх тривалі і вперті зусилля бракує об’єктивності. Він не зміг утриматися від спокуси сформулювати свій варіант відповіді на питання: якою бачив цю українську державу її засновник – Павло Скоропадський? Якими були політична форма та зміст цієї держави? Та чому загинуло це, за словами автора, «єдине державне утворення на території сучасної України, яке мислилося його фундаторами та будівниками як правове та демократичне»?

Нова книга журналіста, телеведучого, доктора історичних наук є другою частиною навчального посібника для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалювання Конституції України. На сторінках цієї книги – альтернативне бачення суті «Української революції» під проводом Української Центральної Ради. Ви дізнаєтесь, яку історію написав видатний національний історик Михайло Грушевський і що приховують сучасні міфотворці про вітчизняну історію періоду 1917—1918 рр., як було встановлено Брестський мир, хто фінансував Центральну Раду і що сьогодні відомо про вільних мулярів зразка 1917 року

У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності

Дослідження доктора історичних наук, журналіста, телеведучого Данила Яневського – для тих українців, які мають бажання дізнатися, чим було проголошення Акта відновлення Української держави: звитяжним вчинком українських патріотів, інтригою німецьких спецслужб чи частиною детально продуманого плану націоналістів. Проаналізувавши відомі на сьогодні документальні публікації, спеціальні дослідження, архівні матеріали фондів Українського Національного Музею (Чикаго) та Наукового Товариства імені Т. Шевченка (Нью-Йорк), автор малює альтернативну до існуючої картину створення Організації українських націоналістів, її ролі та місця в історії передвоєнної Європи, з'ясовує її чисельність, відновлює імена реальних керівників та натхненників, творців та погребенників ОУН, форми їхньої «співпраці» зі спецслужбами різних країн, джерела фінансування. У центрі документального розслідування – питання про легітимність Акта 30 червня 1941 p., обставини його народження та проголошення, політичний вплив на український національний рух за умов німецької окупації

Ця книга — діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо — одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ — початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу

Ця книга – роздуми істориків Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька про суспільно-політичне й культурно-освітнє життя Галичини і Волині між двома світовими війнами, під польською займанщиною, в часи українсько-польських протистоянь – від війни 1918–1919 років до Волинської трагедії 1943-го, в ході яких гинули як поляки, так і українці. Основним напрямом національної політики Другої Речі Посполитої стало забезпечення територіальної цілісності відродженої держави з кордоном по Збручу. Варшава організовувала репресії проти націоналістичних сил, а також прагнула перевести на рейки угодовства легальні українські політичні сили. Влада не лише надавала переваги полонофільським угрупованням, але й штучно формувала прихильну до Польщі національну свідомість серед бойків, лемків, гуцулів, поліщуків, а через систему освіти та культури намагалася реалізувати політику національної чи державної асиміляції. У зв’язку з цим українські громадські діячі, Греко-католицька церква змушені були cтворити недержавні школи, культурні та наукові товариства, кооперативи, які підтримували населення матеріально і духовно

Ким насправді були літописні поляни? Хто автор «Слова о полку Ігоревім»? Куди поділися хозари і звідки взялися козаки? Чи можна було уникнути татаро-монгольського ярма? Чи мала шанси Україна стати державою за Богдана Хмельницького і Михайла Грушевського? Про все це — і не тільки — докладно і захоплююче розповідає історик, журналіст, письменник Віктор Авдєєнко, висуваючи часом зовсім несподівані версії історичних фактів