Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси

Ліна Василівна Костенко народилася в 1930 році в наддніпрянському містечку Ржищеві. З 1936 року жила в Києві, де й закінчила середню школу, а потім навчалась в педінституті. В 1951 році поступила в Московський літературний інститут ім. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році. Вірші почала писати ще в дитинстві. Після Великої Вітчизняної війни друкувалась у журналі «Дніпро» та в молодіжних літературних альманахах. «Проміння землі» — перша збірка молодої поетеси