У книзі академіка Міжнародної академії інформатизації при ООН йдеться про сучасний стан українського суспільства в контексті розвитку світової цивілізації. У гострополемічній формі здійснено спробу явити співвітчизникам правду про явище, відоме в сучасному науковому світі під назвою “неоколонізація”, а також — про ті загрози, які воно являє соціуму, якщо цього не розуміє (або вдає, що не розуміє) влада. Важливо для автора (як, звісно, й для більшості української людності), чи прозріє нарешті так звана політична еліта країни, аби побачити далеко не завжди благородну діяльність колоніальної адміністрації, що часто маніпулює навіть представниками державних органів. Глибоко аналізуючи це питання, вчений-дослідник залишає його відкритим, він запрошує до роздумів над ним своїх співвітчизників, яким небайдужа доля Вітчизни й по-справжньому дорога її незалежність. Для фахівців з теорії та історії управління суспільством, а також для широкого загалу читачів

Четверта світова війна зовсім не схожа на інші. Вона ведеться методом «культурної агресії», тобто є невидимою. Проте світ на очах перекидається з ніг на голову. Добро і зло, порядність і патріотизм, честь і зрадництво, історія і культура — все зазнає змін. Людство спрощується та деградує на очах. Зміни вражаючі

У книжці автор поставив за мету окреслити суть “культурної революції” в Україні у XX — на початку XXI ст., показати зв’язок між терором 1917—1923 рр. і безкровним геноцидом сьогодення — економічною і фінансовою диверсією та інформаційним вампіризмом. Письменник розвінчує наступ іудеофарисейської (демонічної) цивілізації, єврейський фашизм, який виховує фанатиків, націлених на знищення всього і всіх, хто їх перевершує духовно й інтелектуально. У виданні звучить заклик до кожного громадянина України звільнитися від існуючої колоніальної залежності, відчути персональну відповідальність за свою долю і долю своєї держави