Студент, під час проходження медичної практики у шпиталі Нью-Йорка, закохується у свою супервайзерку. Він — російський, вона — американська єврейка, старша за нього на одинадцять років, з двома дітьми. Здавалося б, жодні серйозні стосунки між ними неможливі. Але… кохання робить неможливе можливим

Герой повісті — Натан, письменник середньої руки, єврей з Литви, якийдавно живе у Нью-Йорку, їде до Ізраїлю, де в будинку престарілихзалишилась його дев’яносторічна бабуся. Зустріч рідних людей — бабусі таонука, які ніколи не любили одне одного, відбувається в суворий періодарабського терору. Це нагадування про те, що любов здатна здолати будь-які перешкоди внашому серці, але її час обмежений недовговічністю людського життя