Вiчнiсть належить нам. I кожен вiзьме собi стiльки, скiльки вмiститься у жменях. Тiльки не розсипте, бо свого часу Бог неуважно розчепiрив пальцi — i от тепер на небi стiльки зiрок, що не порахувати навiть нашим нащадкам. Випадкова зустрiч приводить головного героя у табiр заколотникiв. Режим iнопланетних загарбникiв, який, здавалося, житиме вiчно, раптом починає трiщати по швах... Та навiть сили добра, що мають урештi-решт перемогти, виявляються не такими вже й добрими. А сили зла — не такими вже й злими. Iнакше кажучи, все, як у нашому життi. Бо це книжка про нас iз вами. I до дiдька космольоти та просторовi переходи. Адже Вiчнiсть насправдi у наших руках. Просто у жменях