У новій антології проекту «Наші двадцяті» зібрано зразки любовного роману 20-х років — літератури, яку називали порнографічною, сороміцькою, тілесною, літератури, яка, проте, дає зрозуміти, про що думали, як думали і що думали про почуття, родину, кохання і міжстатеві конфлікти у той час. Зібрані тексти ілюструють тезу, що двадцяті — час не лише «серйозної» високочолості, покликаної служити музам, а й цілком якісної, цікаво зробленої масовості

Є такі книжки, які не старіють і які з радістю й цікавістю читає кожне покоління юних читачів. Одна з таких книг — повість відомого українського радянського письменника Олеся Донченка (1902–1954) «Вітер з Дніпра». … Дід Галактіон бачив те страховище на власні очі. Воно висунуло чорну голову з води, позіхнуло, ніби ковальський міх, і знову пірнуло в глибину. Про цього загадкового водяника дід розповів хлопцеві, якого усі називали Бициком (а справжнє своє ім'я він і сам забув). З того часу Бицик і вдень і вночі тільки й думав про невідоме чудовисько. Цілими днями сидів він на березі з величезною вудкою, шепочучи: «Ех, якби ж то впіймати!..» Як саме вдалося це зробити Бицику і що воно було за чудовисько, яких пригод зазнав Бицик та його друзі — винахідник водохода Павлик, колишній боягуз Євгешка, який став справжнім героєм, відважна Олеся та багато інших піонерів з буйнозеленого села понад Дніпром, дізнається читач з цієї веселої й захоплюючої книги

Есть такие книги, которые не стареют и которые с радостью и интересом читает каждое поколение юных читателей. Одна из таких книг — повесть известного украинского советского писателя Олеся Донченко (1902–1954) «Ветер с Днепра». … Дед Галактион видел то чудовище собственными глазами. Оно выдвинуло черную голову из воды, зевнуло, что кузнечный мех, и снова нырнул в глубину. Об этом загадочного водяном дед рассказал мальчишке, которого все называли Быцыком (а настоящее имя он и сам забыл). С тех пор Быцык и днем и ночью только и думал о неизвестном чудовище. Целыми днями сидел на берегу с огромным удочкой, шепча: «Эх, если бы поймать!..» Как именно удалось это сделать Быцыку и что это было за чудовище, какие приключениям претерпел Быцык и его друзья — изобретатель водохода Павлик, бывший трус Евгешка, который стал настоящим героем, отважная Олеся и много других пионеров из буйнозеленого села над Днепром — узнает читатель из этой веселой и увлекательной книги

Семнадцатилетний Володя Дорошук отправляется со своим отцом, известным советским ученым, в морское путешествие. Но неожиданно обрушился тайфун, и корабль погибает. Володи с отцом удается спастись. Они оказываются на Карафуто — южной части Сахалина, которая тогда принадлежала японцам. Японские обладатели угрозами и издевательством пытаются выведать у профессора его новый секретный изобретение. Между тем Володя, проявив большие мужество и находчивость, бежит из-под стражи. Но как ему добиться в своих сквозь дремучую тайгу? Читатели узнают о множестве чрезвычайных, порой страшных приключений, которые пережил Володя, пробираясь к пограничникам, чтобы вместе с ними избавить отца из лап преступников

Эта книга — повесть о крестьянской девушке Лукии, о ее трудной судьбе. С детских лет, оставшись без родителей, попав в приют для православных детей-сирот, она оказалась отравленной религиозным дурманом Но, пройдя через множество жизненных испытаний, она поняла, что подлинное счастье человека не в загробном, а в земном мире. Автор книги — таланливый украинский писатель Олесь Донченко (1902—1953). Повесть «Лукия» — одно из лучших его произведений. В ней использованы многие подлинные факты.