Нову книжку відомої письменниці складають вибрані есе з доробку останніх дванадцяти років, об'єднані темою культурного простору довкола нас. На „мапі“ Оксани Забужко позначено книжки, людей, місця, міста, фільми, вистави, які — з-поміж інших, — мали формативний вплив на долю авторки і які одночасно можуть слугувати своєрідним культурним маркером для збірного портрета сучасного українського інтелектуала. Розповідь від першої особи, тонко переплетений жанровий мікст мемуару, рецензії, біографії, філософського роздуму та культурологічної розвідки зроблять цю книжку привабливою для всіх, хто має смак до вдумливого читання. [На суперобкладинці:] Найновіша книжка Оксани Забужко — про книжки, людей, місця, міста, фільми, вистави, які — з-поміж багатьох інших, певно, не менш люблених — є для неї особливо важливими, — це дуже приватна книжка, з тією найгарнішою приватністю, яку — коли нею з тобою діляться — завжди переживаєш як дар. Розумієш, що це так багато, коли тобі розповідають про щось найцінніше для оповідача, про те, що найдужче любиться. Просто слухаєш, просто ніби по-іншому пізнаєш. А потім теж хочеш тим, що ти щойно почув/прочитав, ділитися з тими, кого любиш. Цією любов'ю і ніжністю, бо тут її так багато, що вистачить на всіх… Інші книжки Оксани Забужко П о е з і я • «Травневий іній»(1985) • «Дириґент останньої свічки» (1990) • «Автостоп»(1994) • «Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980–1998» (2000) • «Друга спроба» (2005) П р о з а • «Польові дослідження з українського сексу» (1996) • «Казка про калинову сопілку» (2000) • «Сестро, сестро»(2003) • «Книга Буття. Глава Четверта» (2008) • «Музей покинутих секретів» (2009) Е с е ї с т и к а • «Дві культури» (1990) • «Хроніки від Фортінбраса» (1999) • «Репортаж із 2000-го року» (2001) • «Let My People Go» (2005) К р и т и к а,  м е м у а р и • «Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період» (1992) • «Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу» (1997) • «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007) • «Вибране листування на тлі доби: 1992–2002 (у співавт. з Ю. Шевельовим)» (2011)