Стивен Кинг написал своё эссе по поводу вооруженного насилия в Америке с целью вызвать дискуссию в обществе. Кинг выразил в этом сочинении свой гнев и горе после расстрела в школе Сэнди-Хук и аналогичных эпизодов, и высказал свои мысли по вопросам контроля за оружием в Америке

Американський соціолог Клод С. Фішер, спираючись на значну кількість історичних праць, а у випадку ХХ століття – також на численні соціологічні опитування, досліджує культуру й характер американців від колоніальної доби до початку ХХІ століття. Автор не лише простежує зміни в матеріальних і соціальних умовах життя пересічних американців, у їхній культурі й характері, а й силкується віднайти незмінні риси. Книжка охоплює широке розмаїття тем із соціальної історії Америки, провідною ниткою серед яких є поява, зростання й, урешті, панування буржуазної культури середнього класу. Серед досліджуваних автором тем – фізична й економічна безпека, здоров’я, насильство, матеріальний добробут, нерівність, рабство, расова сегрегація, володіння речами, шопінг і компульсивне споживацтво, матеріалізм, соціальні групи (сім’я, сусіди, віряни, друзі, колеги, формальні та неформальні асоціації) й участь американців у них, індивідуалізм, добровільність, контрактуалізм, егалітаризм, лібералізм, становище жінок і дітей, релігійна віра американців, їхня участь у публічних просторах і політичному житті, домування, масова субурбанізація тощо. Окремий розділ присвячено аналізу ментальності американців та історичному виникненню таких її складових, як самоаналіз, самовдосконалення й конструювання власного «я», раціональне мислення, відчуття контролю над своїм життям, співчуття й сентиментальність, відверта сексуальність тощо. Книжка зацікавить не лише соціологів, істориків, культурологів, а й широке коло читачів, які захочуть дізнатися подробиці життя пересічних американців упродовж чотирьох століть

Поланік знову шокує, і цього разу — божевільними ідеями навіть більше, ніж табуйованою лексикою. Щоб їх сприйняти, треба мати міцні нерви. Або таке саме непроникно чорне почуття гумору, як у автора. Чи, може, просто бути одним із мільйонів його фанатів? Бо ніхто краще за Чака Поланіка не вміє вмикати почуття. Не душевні, як інші, а брутально фізіологічні. У цих двадцяти трьох оповіданнях ви будете чути тріск електричного струму, відчувати в роті солоний смак крові, бачити як наяву речі, про існування яких досі й не здогадувались. Це буде знущання з життя і смерті. І зовсім трохи лірики, такої ж чорної, як і гумор. Як завжди у Поланіка