Въ этомъ томѣ соединено большинство этнографическихъ разсказовъ, легендъ и фантазій, построенныхъ на легендахъ, которые входили въ сборники «Сонъ и Явь» (1893), «Психопаты» (1893), «Грезы и Тѣни» (1895), «Святочная Книжка» (1901) и «Красивыя Сказки» (1908). Всѣхъ этихъ изданій давно уже нѣтъ въ продажѣ. А. В. А. 1911. 12. IV. Fezzano

Бразилія. Кінець ХІХ ст. До української колонії «Нова Австрія» випадково потрапляє авантюрист Никитка, який, назвавшись Балтазаром, видає себе за святого отця. Разом із загадковим засновником колонії Габріелем він створює в південнобразильських лісах майже ідеальне суспільство. Захопливий, подеколи іронічний, подеколи зворушливий, а іноді й жорстокий світ створила у своєму романі Марина Гримич, відштовхуючись від народної легенди про те, що улюбленець простого люду кронпринц Рудольф, єдиний син імператора Франца Йозефа І, насправді не покінчив життя самогубством, а заснував світле царство «Нова Австрія», в якому нема ні панів, ні лихварів, а є безмежні простори родючої землі

Монашеская жизнь и религиозные запреты изображались писателями-веристами как противоестественные, нарушающие основной закон жизни — стремление всего живого к счастью. Вот почему герой новеллы Деледды «Падре Топес» расплачивается за непосильный монашеский обет собственной жизнью