У вступному слові «Невгасна віра в людину» до редагованого ним видання цього твору Василь Гришко обгрунтує домінуючу тему-ідею доробку І. Багряного — «тріумф людської гідності на іспиті людини в межовій ситуації боротьби й страждань серед нелюдськості підневільної дійсності», а всі його романи визначить як «твори про позитивного героя в негативній дійсності, про героя в справжньому розумінні героїчного, як велично-людського протиставлення силам пануючого зла». Людиною, яка біжить над прірвою, йде «по лінії найбільшого опору», в цьому романі виступає знову молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Бо сповідує витворений нею самою псалом одвічному сенсові людського життя на землі: «Я буду вмирати, та, поки маю дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитись тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих,іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя…»

У вступному слові «Невгасна віра в людину» до редагованого ним видання цього твору Василь Гришко обгрунтує домінуючу тему-ідею доробку І. Багряного — «тріумф людської гідності на іспиті людини в межовій ситуації боротьби й страждань серед нелюдськості підневільної дійсності», а всі його романи визначить як «твори про позитивного героя в негативній дійсності, про героя в справжньому розумінні героїчного, як велично-людського протиставлення силам пануючого зла». Людиною, яка біжить над прірвою, йде «по лінії найбільшого опору», в цьому романі виступає знову молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Бо сповідує витворений нею самою псалом одвічному сенсові людського життя на землі: «Я буду вмирати, та, поки маю дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитись тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих,іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя…»

Юрій Сотник — відомий російський письменник, автор багатьох по-справжньому талановитих творів для дітей. Письменник добре знає психологію дітей, їхні інтереси, настрої, пише цікаво, правдиво, весело. Автор не глузує зі своїх героїв, а тонко висміює погані звички, нахили. В кожному оповіданні цікаві постаті, своєрідні характери. В цій книжці зібрані найпопулярніші оповідання письменника

Про авантюриста Петера Стара, що хотів підкорити собі світ

Три роки ув’язнення в концентраційних таборах Дахау і Освенцимі, голод, приниження, нелюдська жорстокість та страждання — не кожен зміг вижити в таких умовах, а написати про свій досвід життєстверджуючий твір наважився лише Віктор Франкл, австрійський психолог і філософ, засновник логотерапії. «Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» розійшлась накладом в 10 мільйонів екземплярів і переведена на 24 мови світу. Книга складається з двох частин: власне ув’язнення, опис життя в концтаборі та роз’яснення, спостереження та виведення нового психіатричного методу — логотерапії і введення поняття проактивності. Згідно його теорій між подіями, які випали на долю людини, і її ставлення до них лежить свободна воля. Інакше кажучи, ми самі вибираємо, як відноситись до свого життя і оточуючого світу. Сучасна психіатрія й досі спирається на тези, виведені Франклом, і визнає величезний внесок в пошук сенсу і мотивацію людського існування. Переклад з англійської Олени Замойської

Інженер мріє… Інженер? Той, чия царина — точний розрахунок, чиїм інструментом з давніх-давен була логарифмічна лінійка, а нині вже й електронно-обчислювальна машина, хто ніколи не повинен виходити за межі можливого на сьогодні. Бо його поле діяльності — техніка сучасного. Адже і саме слово «інженер» — від слова «engine», що означає — машина. Про які ж машини може йти мова? Звичайно, про ті, що нас оточують, до яких звикли і які, щоправда, треба поліпшувати й поліпшувати. Отже, все-таки майбутнє? Погляд на роки вперед? Мрія, але в масштабах, обмежених рамками, скажімо, перспективного плану — два роки, три, п’ять, сім літ? Безумовно, інженер не може не жити прийдешнім, як усі ми. Та домовимось одразу: тут, у цій книзі, знайшло місце майбуття без будь-яких обмежень. Це — політ уяви, це далека перспектива, хоч інколи ми говоритимемо про часи не такі вже й недосяжні. Можливо, свідками багатьох звершень станете ви! Інженер мріє… Фантазія, як провідна зірка, веде його шляхами прийдешнього. Які ж обрати? Світ техніки неосяжний. А неосяжне охопити не можна. Тому доведеться обмежити нашу мандрівку в світ інженерної мрії. Виберемо лише деякі із шляхів, намічених інженерною уявою. Ми здійснимо з вами подорож в енергетику близького й далекого завтра. Адже енергетика — основа основ, і тут відкриваються можливості, про які раніше не знали й знати не могли. Ви знайдете у книзі «космічний» розділ і розділ про машини незвичайних мандрівок. Удосконалення планети — справа, де інженерові належить провідна роль. Що треба зробити, щоб позбутися невідповідностей природи, щоб людям краще жилося на їхній планеті — Землі? Які величні проекти висуває тут думка сучасного інженера? Поговоримо про них. І ще один маршрут — біоніка. Хто раніше знав про неї? Це цілком нова галузь, де інженер матиме над чим попрацювати. Чи варто про неї розповісти? Звичайно! Тож у дорогу. На відкритий мрією простір! Мрією інженера — інженера другої половини двадцятого століття, чиє покликання — працювати і мріяти, мріяти і працювати!

До книжки увійшла вибрана філософська та літературна есеїстика Костянтина Москальця, одного з найяскравіших представників покоління «вісімдесятників», що здобув собі визнання як першорядний поет і прозаїк. * * * Костянтин Москалець народився 1963 року в місті Бахмачі на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. 1990 року заочно закінчив Літературний інститут у Москві. Як автор і виконавець власних пісень працював кілька років у львівському театрі-кабаре «Не журись!», побувавши з ним на ґастролях у більшості країн Європи. Лауреат фестивалю «Червона рута-89» у номінації «Авторська пісня». Особливої популярності набув його шляґер «Вона» — у виконанні Тараса Чубая та рок-групи «Плач Єремії». Від 1991 року Костянтин Москалець живе в селі Матіївка біля Бахмача, займаючись тільки літературною працею. Опублікував дві збірки поезій — «Думи» (1989) та «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима», 1994), повісті «Куди мені подітися?» (1990) та «Досвід коронації» (1994), низку оповідань, філософських та літературно-критичних нарисів. 1995 року за «Досвід коронації» отримав нагороду журналу «Сучасність», а ще через рік ця повість вийшла в США в англійському перекладі Асі Гумецької та Джесіки Тредвей («А Crowning Experience»). Москальцеві твори перекладалися також німецькою («Der Kirschbaum», 1998) та польською («Wiersze», 1995; «Miesiąc miłowania księżycem», 1997) мовами. _______ На обкладинці використано роботу Миколи Кумановського «Темна українська ніч» (1997)

Сталося вбивство. Інспектор Антонов мусить знайти вбивцю. В процесі слідства з'ясовується, що убитий і вбивця до перемоги народного ладу співробітничали з фашистами. Та втекти із своїми «покровителями» їм не пощастило. Відбувши покарання, вони з'являються в Софії і починають полювати один на одного, прагнучи звести свої рахунки, намагаючись втягти у свої тенета якомога більше людей, зокрема молодь. Свій твір — роман «Людина повертається з минулого» — болгарський письменник Богомил Райнов присвятив працівникам карного розшуку. Автор цікаво розповідає про їхню складну, напружену, небезпечну роботу, про те, як кожен з них віддає себе єдиній меті — очищенню соціалістичного суспільства від усього, що заважає людям жити

Дослідження, що стало світовим бестселером № 1 за версією The New York Times та лідером продажів на Amazon.com, ламає усталені уявлення про земну історію від появи людини й народження мови до сьогодення і примушує задуматися: шлях розвитку наших предків міг бути зовсім іншим. Долучіться до історичної розвідки, і вас приголомшать неочікувані й сміливі припущення. У книжці ви не знайдете нудної хронології та сухих дат, але разом з автором розмірковуватимете про численні «чому?». Чому Людина Розумна отримала шанс на майбутнє та що винищило її найближчих древніх родичів? Чому перехід від збиральництва до сільського господарства став пасткою для людини й погіршив її життя? Чому могутні імперії інків та монголів зазнали краху та були переможені нечисленними групами європейців? Що таке «теорія пліток» і як розмови про те, чого насправді не існує, підняли людину на вищий щабель цивілізації? Що спільного між релігією та ідеологією? Чим відрізняються християнство та буддизм? Як гроші та кредити стали однією з основних рушійних сил цивілізації? Чому зруйновані імперії досі керують людством?

До збірки славетного російського письменника-фантаста Олександра Бєляєва ввійшли три романи: «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя» та «Аріель»

До збірки славетного російського письменника-фантаста Олександра Бєляєва ввійшли три романи: «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя» та «Аріель»

Тут зібрано науково-фантастичні оповідання сучасних зару-біжних письменників на антирелігійну тематику. Людина лише тоді повноцінна, коли скидає з себе пута, коли вірить у власні си-ли, у всеперемагаючий людський розум, — така думка пронизує твори збірки

Біля берегів Аргентини з'являється дивна морська істота, яку забобонні рибалки охрестили «морським дияволом». Багатій Педро Зуріта, власних судна «Медуза», вирішує впіймати «диявола», щоби той шукав для нього під водою перли. З часом виявляється, що таємниця «морського диявола» прямо пов'язана з професійною діяльність геніального вченого професора Сальваторе…

Біля берегів Аргентини з'являється дивна морська істота, яку забобонні рибалки охрестили "морським дияволом". Багатій Педро Зуріта, власних судна «Медуза», вирішує впіймати «диявола», щоби той шукав для нього під водою перли. З часом виявляється, що таємниця "морського диявола" прямо пов'язана з професійною діяльність геніального вченого професора Сальваторе…

Біля берегів Аргентини з’являється дивна морська істота, яку забобонні рибалки охрестили «морським дияволом». Багатій Педро Зуріта, власник судна «Медуза», вирішує впіймати «диявола», щоби той шукув для нього під водою перли. З часом виявляється, що таємниця «морського диявола» прямо пов’язана з професійною діяльність геніального вченого професора Сальваторе

Біля берегів Аргентини з’являється дивна морська істота, яку забобонні рибалки охрестили «морським дияволом». Багатій Педро Зуріта, власник судна «Медуза», вирішує впіймати «диявола», щоби той шукув для нього під водою перли. З часом виявляється, що таємниця «морського диявола» прямо пов’язана з професійною діяльність геніального вченого професора Сальваторе

Біля берегів Аргентини з’являється дивна морська істота, яку забобонні рибалки охрестили «морським дияволом». Багатій Педро Зуріта, власник судна «Медуза», вирішує впіймати «диявола», щоби той шукув для нього під водою перли. З часом виявляється, що таємниця «морського диявола» прямо пов’язана з професійною діяльність геніального вченого професора Сальваторе

Цікаві і захоплюючі пригоди героїв, людські стосунки, щира любов і… підступність, жадібність, моральна спустошеність - усе органічно переплетено в романах О. Бєляєва, популярних уже понад вісімдесят років.

Кобо Абе, всесвітньо відомий автор роману «Жінка в пісках», поєднує надзвичайно винахідливі фантазії з натуралістичною прозою, створюючи наративи, що нагадують твори Кафки й Беккета. У цьому моторошному й експресивному шедеврі безіменний головний герой відмовляється від власної ідентичності та атрибутів звичайного життя задля того, аби жити у великій картонній коробці, яку носить на голові. Блукаючи вулицями Токіо й безтямно шкрябаючи тексти на внутрішніх стінах своєї коробки, він описує зовнішній світ таким, яким бачить його або, можливо, уявляє — крихку реальність, яка, схоже, криє у собі таємничого стрільця, що вирішив застрелити його, спокусливу молоду медсестру і лікаря, який сам хоче стати людиною-коробкою. «Людина-коробка» — це диво суцільної оригінальності та ексцентричний захоплюючий сюжет про саму природу ідентичності. Джерело анотації — сайт goodreads, переклад анотації з японської Е. Дейла Сондерса. Твір опублікований українською в журналі «Всесвіт» 1975 року, № 6, в перекладі Івана Дзюба

Із перших рядків на сторінках роману розпочинається мова про вбивство високопоставленого чиновника — помічника губернатора Бенгалії. Підозра падає на терористів-революціонерів, оскільки у країні розпочався черговий етап національно-визвольного руху за незалежність Індії. Паралельно з убивством важливого посадовця здійснюється ще один важливий злочин — група бандитів нападає на поштово-пасажирський потяг, убивають охоронця але нічого не грабують і не викрадають. Обидва ці непрості злочини потрібно розслідувати і розкрити капітану Віндгему, від якого і оповідається у творі. І він успішно з цим упорався. Події в романі відбуваються у Калькутті за вісімнадцять років до проголошення в Індії незалежності від англійських колонізаторів