Поездка в Португалию, обещавшая стать сказкой, обернулась настоящим кошмаром. Во-первых, к Евгению и его любимой девушке Софи присоединились его родственники, способные привести в ужас кого угодно. Во-вторых, откуда ни возьмись объявился обаятельный француз Анатоль и тут же принялся строить Софи глазки. А в-третьих, должно быть, чтобы путешественники уж точно не скучали, на них обрушились все возможные неприятности. Когда Евгений понял, что все это – часть тщательно составленного плана, было уже поздно – ситуация окончательно вышла из-под контроля

После окончания войны с Великими и Зловещими Старшими Демонами многие считали, что это конец кровавых баталий и начало нового мира. Мира, где нет смысла отдавать отцов и сыновей на убой, словно скот. Мира, где незачем объединяться с ненавидящими друг друга людьми, эльфами, гномами, орками и прочими разумными и не очень существами, чудом уцелевшими после решающих схваток со Старшими Демонами. Но что если это война была вызвана лишь одним маленьким дуновением, которое перевернуло кости — «Случайности Судьбы». Что ещё принесёт в Демаргон эта сложная партия? Никто не знает, но все боятся. Но похоже соперники уже готовы сделать свои новые ходы. Бросайте кости, Господа!

Недалекое будущее. Людям стало тесно на Земле, и крупнейший холдинг «Такеда-Королев IND» создал уникальный аппарат по переносу «души». Программа по переселению в новый мир открыла для нас невероятные возможности, но подчинила и фактически сделала безвольной собственностью корпорации. Ставя закорючку на бумажке, помни — написанное пером не вырубишь топором. Будучи молодым оболтусом, я поддался алчности и не думая продал в НИИ свою… «душу». Условия сделки были замечательными — деньги сейчас, а душа потом, когда умру. Но знал ли я, что через 22 года моего пути к величию всё обернется именно так? Не живой и не мертвый — теперь я одна из шестеренок проекта по колонизации Нового мира. Но мириться с этим я не намерен…

В подмосковном лесу обнаружен труп известного криминального журналиста Дмитрия Токарнова. Расследовать это резонансное преступление поручено полковникам МВД Гурову и Крячко. Сыщики быстро выясняют, что убитый успел нажить себе множество врагов – от высоких чиновников до преступных авторитетов. Любой из них мог желать Токарнову смерти. Однако, у наиболее вероятных заказчиков убийства в результате тщательной проверки оказывается алиби. Оперативники ищут новые зацепки и вскоре выходят на одиозную личность, о которой в преступном мире ходят настоящие легенды… Николай Леонов, в прошлом следователь МУРа, не понаслышке знал, как раскрываются самые запутанные уголовные дела. Ставшая классической серия «Черная кошка» насчитывает более 200 книг, вышедших тиражом в десятки миллионов экземпляров

Подружнє життя київського адвоката Лариси Гайдук не склалося, велике місто набридло. Бажаючи поміняти обстановку і спокійно відпочити, молода жінка приїздить до своєї подруги у Подільськ. Але спокій тут виявився оманливою машкарою — маленьке мальовниче містечко на Поділлі налякане серією жорстоких убивств. Лариса мимоволі втягується у процес слідства. Яким чином ці події пов’язані з давньою місцевою легендою про Безголового та ким насправді є привид, що з’являється на руїнах старого панського маєтку, — пошук відповідей на ці запитання може коштувати життя головній героїні

«Легенда про вічне життя» І. Франка — це поетичний роздум про смисл буття людини — для чого вона живе, що є для неї найціннішим. Чарівний горішок безсмертя отримували по черзі аскет, цар, коханка царя, генерал, куртизанка. І кожен із них не наважився скористатися ним, адже життя — це вічна боротьба. А життя без кохання — ніщо. І ніякі скарби, ніяка сила не примусить полюбити іншого щиро, від душі, вірно: «А без щастя, без віри й любові внутрі Вічно жить — се горіть віку вік на кострі!» Використовуючи казковий сюжет, І. Франко розглянув важливу філософську проблему про життя і смерть і дійшов висновку, що людина має жити стільки, скільки їй відпущено, дано

«Легенду про Уленшпігеля» Шарля де Костера (1827—1879) називають «фламандською біблією», це унікальна за жанром книга-епопея, від якої бере початок бельгійська література. Зберігши всі найхарактерніші риси народних легенд, автор створив образ Уленшпігеля — плоть від плоті народної, майстра на всі руки, відважного геза, зброєю якого у боротьбі з ворогами стають разюче слово і в’їдлива пісня, глузливий сміх і гострий меч

Відомий у себе на батьківщині як автор фентезійних романів та оповідань, Радек Рак у «Легенді про зміїне серце, або Другому слові про Якуба Шелю» вийшов за межі жанру, створивши філософську притчу про багатство й бідність, щирість прагнень та облуду, кохання та пристрасть — саме життя, яке не жартує та не прощає необережності з бажаннями. За основу твору Радек Рак узяв реальну історичну подію — селянське повстання 1846 року, що спалахнуло в західній Галичині, тоді — території Австрійської імперії. Свавілля шляхти штовхнуло простих людей на погроми, точну кількість жертв яких досі ніхто не знає. Найвідомішим ватажком повстанців був Якуб Шеля — його письменник і зробив центральним персонажем свого роману. Але не слід чекати від твору реалістичної розповіді про формування майбутнього народного месника. Бо Радек Рак майстерно обходить це кліше, оточуючи свого героя мавками, відьмами, чаклунами й чортами. Його химерна оповідь, ніби сплетена з численних легенд, розповідає про дорослішання Якуба, його внутрішні пошуки та страждання мовою метафор і надзвичайно яскравих образів. Врешті головний персонаж книжки очолить повстання селян, але й тут автор вдасться до несподіваного прийому, щоб, іронізуючи, порушити питання: «А що таке правда?»