У житті Аліси занадто багато втрат і болю, а сіре існування розведене лише фарбами її картин. І навіть знайомство із забезпеченим чоловіком нічого не міняє, її серце так само закрите й холодне. Здається, що рівне майбутнє вже визначене: творчість приносить великі гонорари, дім — повна чаша, поруч — турботливий чоловік... І Алісу все влаштовує. От лише світом править любов. Випадкова зустріч у Нью-Йорку на пересічному відкритті школи мистецтв руйнує звичний світ героїні. І раптово життя, як і її картини, стає кольоровим й чуттєвим. ISBN 978-966-2665-74-1 © Брайт Стар Паблішинг, 2016 © Тетера І., 2016

Із «золотої клітки», до якої її, наче птаху, посадив чоловік, Альона намагається вирватися на свободу. Єдиний спосіб втечі – це мережа Інтернет, де майже кожен співрозмовник бачить у ній те, на що давно не звертає уваги її чоловік. Та навіть нові віртуальні друзі не допомагатимуть, адже це просто не їхня проблема… Чи зможе вона знайти бодай частину того щастя, на яке заслуговує?

1907 рік. У Російській імперії — конституційний переворот. Влада широким фронтом наступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь звучать постріли та летять саморобні бомби. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби, виростають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру. Андрій Волох, молодий українець, вигнаний з університету за участь у протестах, теж бере до рук зброю. Тепер він — Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з радикальним ватажком бойовиків Залізняком, професійним терористом Штерном, жандармським ротмістром Підвисоцьким та Фаїною — вдовою страченого революціонера, котра прагне помсти. Але чи в повній мірі прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим більше якщо терор — зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться…

До вибраного Аттили Могильного (1963—2008) — династійного київського поета, одного з найталановитіших представників покоління «вісімдесятників» — увійшов майже увесь його поетичний доробок — вірші зі збірок «Турмани над дахами» (1987) та «Обриси міста» (1991), а також розділ непублікованих віршів «Поезії з течки «Цинамон»