Душераздирающая утопия о том как я поехал отдыхать в Коктебель, и чем это кончилось

Если воспользоваться словами самого автора, «издавать это – просто преступление. Коллеги засмеют». Засмеют – не совсем верное слово. Скорее застыдят. Слишком много, скажут, «телесного низа», всяческой бытовой аморалки, пошлятины и… И вообще, автор, похоже, сексуальный маньяк. Это с одной стороны. С другой – эта сторона жизни, словно обратная сторона Луны, существовала всегда – просто освещена была хуже. Что, впрочем, тоже сомнительно. Прекрасно она освещается уже много веков – вспомним Апулея, Бокаччо и даже какие-нибудь совсем свежие «Пятьдесят оттенков серого». Напишем в аннотации: «Грубоватая эротика и бытовой цинизм позволяют автору моделировать совершенно неожиданные ситуации, ставить своих героев…» Как угодно он их ставит, чего скрывать. И вкус автору порой изменяет, это так. Ну, так там все друг другу изменяют, вкус не исключение. Последнее сомнение: закон он нарушает? Вроде нет. При условии, конечно, что храниться эта книга будет, как пишут в инструкциях к лекарствам, «в местах, недоступных для детей». Так что, публикуем? Ай, ладно – в печать!

Літературно-мистецьке видання «Жлобологія» розраховане на широке коло читачів: поціновувачів сучасного мистецтва, студентів і викладачів, громадських діячів, політиків, коуч-тренерів, художників, письменників і галеристів, фалеристів, адвентистів сьомого дня, дипломатів, рекламістів, телепродюсерів, зірок шоу-бізнесу та спорту, філологів, філософів, філантропів, антропологів та інших «богемних виродків», які «відірвалися від народу». Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?». У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах. Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою