Гнев — ужасное чуство, очень отрицательное. Но это и самое мощное оружие, каким владеет человек. Гнев, порождённый жаждой мести. И если это оружие правильно применять, разумно, хладнокровно, конструктивно, то оно даже вносит равновесие во Вселенную, исправляет то, что неправильно, и, кроме того, предотвращает язву желудка. Но если гнев и жажда мести возьмут вверх над разумом, то могут убить и того, на кого этот гнев направлен, и самого обладателя этим чувством. На собственном примере Эллисон показывает, как правильно давать выход гневу, и как правильно претворять в жизнь вараварское чувство — жажду мести…

В политическом детективе шведского писателя П. Вале преступником оказывается государственный аппарат, уничтоживший целую группу прогрессивных журналистов, которых до тех пор успешно пытался изолировать от общества духовно. У політичному детективі шведського письменника П. Вале злочинцем виявляється державний апарат, що знищує цілу групу прогресивних журналістів, яких досі успішно намагався ізолювати від суспільства духовно

Дослідження істориків Дмитра Табачника та Віктора Волкова присвячене одному з найбільш резонансних політичних замахів ХХ сторіччя – вбивству колишнього голови Директорії УНР Симона Петлюри. Воно досі викликає суперечки: чи був убивця головного отамана Шолом Шварцбард месником-одинаком, чи за ним стояли радянські спецслужби? Залучаючи велику кількість архівних документів, свідчень сучасників подій, праць зарубіжних та діаспорних істориків, автори ретельно аналізують різні версії щодо терористичного акту, судовий процес, який став одним із найвідоміших в історії права, а також безпосередньо пов’язане з ним питання про відповідальність петлюрівського уряду за масові єврейські погроми

Сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман «Вбивство п’яної піонерки» — це історія подвійного розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти. Несподівано тихе село Варварка стає центром загадкових подій, сплетених у кримінальний клубок, який доведеться розплутувати героям роману. За злочином стоїть не лише людина, за злочином — радянська система, безнадійно загрузла в брехні. Хто ж залишається по-справжньому чесними, так це діти, приречені невпинно дорослішати в непростому, зрадливому світі дорослих. Це роман про маленьку людину на тлі доби, про дружбу, про стосунки в родині, яка так само підлягає впливу системи. А ще це свого роду квиток на ЗD-фільм про життя кінця 1950-х, густо насичений запахами, звуками, плюскотом ріки, шурхотом босих ніг по річковому піску. Так ніби відкривається вікно в далеке минуле (а для молодого читача — в минуле батьків і дідусів), а звідти — запахи дитинства, смажених бичків, печеної картоплі, розпеченого пилу, зелених сусідських яблук

Бельгійський детектив Еркюль Пуаро мусить терміново виїхати зі Стамбула до Англії, але вільних місць у «Східному експресі» вже немає. Його виручає давній друг мсьє Бук, власник компанії, котрій належить поїзд. Зранку за сніданком детектив помічає, що пасажири поїзда – люди різних національностей, які випадково опинилися в одному вагоні. Американець Ретчетт, що видається Пуаро надто підозрілим, просить детектива стати його охоронцем. Але той відмовляється. Уночі Пуаро весь час будитимуть різні звуки й стукоти, а потім настане тиша – через снігові замети поїзд зупинився десь в Югославії, пасажири в напруженні, а дивний містер Ретчетт лежить мертвим у своєму купе… Детектив Пуаро береться до розслідування

Бельгійський детектив Еркюль Пуаро мусить терміново виїхати зі Стамбула до Англії, але вільних місць у «Східному експресі» вже немає. Його виручає давній друг мсьє Бук, власник компанії, котрій належить поїзд. Зранку за сніданком детектив помічає, що пасажири поїзда — люди різних національностей, які випадково опинилися в одному вагоні. Американець Ретчетт, що видається Пуаро надто підозрілим, просить детектива стати його охоронцем. Але той відмовляється. Уночі Пуаро весь час будитимуть різні звуки й стукоти, а потім настане тиша – через снігові замети поїзд зупинився десь в Югославії, пасажири в напруженні, а дивний містер Ретчетт лежить мертвим у своєму купе… Детектив Пуаро береться до розслідування

Роман Агати Кристі «Вбивство у Східному Експресі» — один із найбільш цікавих і захопливих детективів знаної «королеви детективу». Даний переклад є першим повним перекладом цього твору українською мовою

SOS…SOS…SOS… — пролунав в ефірі міжнародний сигнал біди, який сповістив про пожежу на американському пасажирському кораблі… Чимало ні в чому не винних людей стало жертвами гангстерів, що вчинили це, аби замести сліди іншого злочину… Про цю та подібні страхітливі історії йдеться у збірці вибраних документальних новел письменника з НДР Гюнтера Проделя, який на вельми багатому фактичному матеріалі з життя США, ФРН, Англії показує моральний занепад і приреченість капіталістичного суспільства, де нечуваного розмаху набули гангстеризм, торгівля наркотиками, корупція і де від розтлінної дії капіталу зазнають непоправного каліцтва людські душі

Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника», опублікований у 1960 році, отримав Пуліцерівську премію. Він мав беззастережний успіх і одразу ж став класикою сучасної американської літератури. Роман базується як на особистих спостереженнях авторки за своєю родиною та сусідами, так і на події, що відбулася у її рідному місті в 1936 році, коли їй самій було десять. Роман відзначається душевністю і гумором, хоча й піднімає серйозні питання насильства і расової нерівності

Нагревать тела можно сколько угодно. А вот охлаждать.. Миллионы, десятки, сотни миллионов градусов выше нуля. И только двести семьдесят три — ниже! Заграждение, порог. За ним нет ничего. Зато при подходе к этому порогу происходят разные превращения веществ. И жидкости и газы замерзают, превращаются в тела твердые. И еще другие чудесные вещи происходят вблизи абсолютного нуля. Вот об этих чудесах, а также о том, как получают сверхнизкие температуры и для чего они нужны, мы и собираемся поговорить

Лере доступно многое – другие миры, чувства и мысли людей, но это не сделало ее счастливее. Она дорожит дистанцией и придерживается границ. Она не хотела вмешиваться в чужую жизнь, и в чужие смерти тоже. Увы, когда на тебя объявлена охота, выбора просто нет. Порой помощь приходит от тех, от кого ее ждешь в последнюю очередь. Одни не верят в шансы, вторые – в извинения. Третьи не знают о цене, а четвертые – о собственных возможностях. Но некоторые встречи меняют все

Возможностью странствовать я обязан газете, в которой работаю более тридцати лет. Я благодарен ей за доверие и за то, что на ее страницах всегда стремился к тому, чтобы читатель чувствовал себя участником путешествий. Видеть землю, узнавать, как живут на ней люди, наблюдать растения, птиц и зверей, плыть по реке, по морю, продираться по лесу и подниматься в горы — это все очень большая радость и изрядная доля того, что называется счастьем. Странствия убедили: неинтересных мест на Земле нет и у каждого, даже маленького народа есть чему подивиться и поучиться. Ни разу ничто не убедило меня в обратном. Все, что вы здесь прочтете, в разное время было опубликовано в «Комсомольской правде». Вот, пожалуй, и все, что уместно сказать на первой странице. Василий Песков. 1991 г

Известный прозаик и журналист рассказывает о встречах с политиками от Хрущева и Маленкова до Горбачева и Шеварнадзе, поэтах Твардовским, Симоновым

Александр Борисович Гольденвейзер (1875–1961), народный артист СССР, доктор искусствоведения, пианист и композитор, более 50 лет (с 1906) профессор Московской консерватории. В 1896 году счастливый случай привел еще студента А. Б. Гольденвейзера в дом Л. H.Толстого. Толстой относился к даровитому пианисту с большим доверием и нередко открывал душу, делился своими мыслями, чувствами, переживаниями, подчас интимного свойства. Он знал, что Гольденвейзер любит его искренней, горячей любовью, что на него можно положиться как на преданного друга. Уникальная по продолжительности создания книга поражает — как и сам Толстой — своим разнообразием и даже пестротой: значительные суждения Толстого по острейшим социальным, литературным и философским вопросам соседствуют со смешными мелочами быта, яркими характеристиками самых разных посетителей Ясной Поляны и дикими перепалками жены Софьи Андреевны с дочерью Александрой Львовной. «Записывал я главным образом слова Льва Николаевича, а частью и события его личной жизни, стараясь избежать отбора только того, что казалось мне с той или иной точки зрения значительным или интересным, и не заботясь о ка- ком‑либо плане или даже связности отдельных записей между собою». Текст печатается полностью по первому изданию в двух томах Комитета имени Л. Н. Толстого по оказанию помощи голодающим: Москва, «Кооперативное издательство» и издательство «Голос Толстого», 1922, с включением прямо в текст (в скобках) пояснений автора из его замечаний к этому изданию; часть купюр издания 1922 года восстановлена по однотомному изданию «Худлита» 1959 года (кроме записей за 1910 год, так как они не были тогда переизданы)

«Дневник жены художника» – продолжение книги Людмилы Добровой «Вблизи холстов и красок». Первая книга охватывала предыдущие 5 месяцев (август – декабрь 1995 г.) – время постепенного переезда художника Геннадия Доброва из мастерской на Столешниковом переулке, дом 16 (дом шёл на снос), в мастерскую на Таганке (Товарищеский переулок, дом 31, строение 6). В новой книге автор продолжает хронику событий в жизни художника (январь – июнь 1996 г.) на фоне общественной и политической атмосферы Москвы середины 90-х годов прошлого века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет

Этот сериал смотрят во всем мире уже пятый год. Он вобрал в себя все страхи нашего времени, загадки и тайны, в реальности так и не получившие научного объяснения. Если вы хотите узнать подробности головоломных дел, раскрытых и нераскрытых неугомонной парочкой спецагентов ФБР, если вы хотите заглянуть за кулисы преступления, если вы хотите взглянуть на случившееся глазами не только людей, но и существ паранормальных, читайте книжную версию «Секретных материалов» — культового сериала 90-х годов