В книзі зібрані легенди та казки українського народу на біблійні сюжети: про святих та про Господа нашого Ісуса Христа і про те, як Він із святим Петром по світу ходили, як складалися псалми, як цар Соломон правив своєю країною і творив свої закони… І такі вони близькі і рідні, ті святі люди: навчають жінок прясти, бідним допомагають, а злих карають. І хоча в житті так не завжди буває, але в казках все можливо

Абатон… Загадкове зникле місто, де в бібліотеці зберігаються душі великих дивних… Старовинна легенда нагадає про себе, коли в пошуках викрадених дітей Джейкоб, Емма й вірний Едисон, сплутавши сліди переслідувачам у сучасному Лондоні, вирушать до вікторіанської Англії. У небезпечній подорожі в нетрі Диявольського Акра — петлі поза законом, де дуже легко приховати вкрадене, — їх супроводжують похмурий перевізник Шарон, спокушений перспективами кар’єрного зростання, і приручений Джейкобом порожняк. Але тут, біля самого лігва витворів, їх уже багато років чекає той, хто вірить у повернення бібліотекаря…

Багато людей на своєму життєвому шляху приходять до усвідомлення того, що є якась зупинка в особистісному зростанні, і пора почати займатися саморозвитком. Саморозвиток — це постійна робота над собою, самовдосконалення і вироблення особистих якостей. У цьому процесі людина концентрується на своїх власних бажаннях і цілях і постійно видобуває все нові і нові знання для їх досягнення. Цей процес є основним для досягнення життєвого успіху. Якщо Ви не впевнені в собі, постійно отримуєте від життя стусани і набиваєте шишки, не отримуючи при цьому задоволення від життя, вихід з цієї ситуації існує тільки один, і це саморозвиток. А правильно починати такий відповідальний процес з вивчення основ і досвіду видатних людей, що досягли висот в самовдосконаленні та як результат — в житті. До збірки Біблія саморозвитку увійшли основоположні класичні роботи, які досить просто, доступно, і одночасно детально і глибоко описують, як мислити і діяти, щоб стати успішним і щасливим в нашому світі: Наполеон Гілл. Думай і багатій Лао Цзи. Дао-де-цзин Джеймс Аллен. Як людина мислить Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як розбагатіти Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути здоровим Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути великим Сун-Цзи. Мистецтво війни

Сергій Жадан (народився 1974 р.) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор кількох книжок віршів та прози. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Депеш Мод» (2004), «Цитатник» (2005), «Anarchy in the UKR» (2005), «Гімн демократичної молоді» (2006), «Капітал» (2006), «Марадона» (2007), «Ефіопія» (2009), «Лілі Марлен» (2009), «Ворошиловград» (2010), «Прощання слов’янки» (2011). «Біг Мак та інші історії» є книгою вибраних оповідань Сергія Жадана, написаних протягом останніх десяти років. Збірка містить як тексти першої прозової книги автора «Біг Мак» (2002—2003), так і пізніші твори, датовані другою половиною 2000-х. Оповідання в книзі подані у хронологічному порядку, що дає можливість допитливому читачеві прослідкувати час та географію написання кожного з них. Окремі тексти у книжковому варіанті друкуються вперше

Отямившись у темному підйомнику, Томас пам'ятає тільки одне: власне ім'я. Підйомник виносить його у дивне місце, де мешкають такі самі підлітки, як і він, — діти, яким навіщось стерли пам'ять. Усіх їх для чогось помістили у велетенський лабіринт, з якого вони от уже два роки марно шукають вихід. Але вихід знайти треба будь-що, бо дуже скоро жалюгідне, однак безпечне життя закінчиться, і чи зможе бодай хтось тоді вижити?

Ім’я польської письменниці, психолога за освітою Ольги Токарчук (нар. 1962 р.) відоме не лише на її батьківщині, а й у всьому світі. Роман «Бігуни» приніс їй найпрестижнішу в Польщі літературну премію «Ніке». «Бігуни» — це переплетення кількох історій, об’єднаних загальним мотивом мандрів, поспіху, гонки. Це історія чоловіка, у якого під час зупинки у Хорватії зникла дружина; москвички, котра одного разу вирішила не повертатися додому; вченого, що виявляє дивне захоплення неживими тілами. Однак це не збірка окремих оповідань, це типовий для Ольги Токарчук роман про сучасних кочівників, якими є усі ми

Спогад про бій під Крутами

29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді

Спогад про бій під Крутами

Роки нестримною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у часі від подій початку XX сторіччя, коли у полум’ї революції народжувалась Українська Народна Республіка. Народжувалась, щоб усього лиш на коротку мить посіяти в серцях справжніх українців надію на відродження колишньої величі козацької Гетьманщини, вчинити відчайдушну спробу продемонструвати світові, що Україна є самостійною державою. У нашій книзі мова піде про знаменитий за своєю трагічністю і героїзмом бій під Крутами. Не буде перебільшенням сказати, що цей бій, а також значення, яке він мав у боротьбі за незалежність України, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави

Цей роман не лише розхитує основи. Він підриває їх, як терорист підриває вибухівкою хмарочос. Він б’є в обличчя фактами, які важко спростувати. А вам залишається тільки, як боксеру-невдасі, пропускати удар за ударом. Без надії на хеппі-енд, але з надією, що на місці знищеної цивілізації відродиться щось більш людяне. Що хтось пожаліє китів, яких убивають заради коштовних парфумів. Що рак і безсоння не будуть убивати людей. Що можна буде посміятися зі смерті. Побачити її страшну красу. І зрозуміти сенс життя. Обережно! Ненормативна лексика!

Спочатку молодий співробітник відділу відкликань перестав спати. Потім вибух вщент розніс його розкішну квартиру, обставлену дорогими шведськими меблями (це випадковість? а, може, це хтось зробив навмисно? тоді хто саме? та навіщо?). Потім він зустрів Тайлера Дердена. Хто такий Тайлер Дерден? Цей чолов'яга живе в домі на Пейпер-стрит та робить мило. Потім з'явився перший бійцівський клуб, перше правило якого — «ти не говориш про бійцівський клуб». Але потім бійцівські клуби почали з'являтися усюди. А потім виник проект «Каліцтво» (хто його заснував? Тайлер Дерден? чи може хтось інший?)… Видавництво «Фоліо» презентує: вперше українською — культовий роман нашого часу «Бійцівський клуб». Це те, що варто читати…

Убивство перед камерою стало для Анрі Бенуа професією. Відому модель Кім Макденіелс він з холодним серцем гримував та одягав у купальник для її останньої фотосесії, аж раптом у передчутті вбивства його захопила жага сексуального задоволення… Сповідь психопата — у руках журналіста Бенджаміна Гокінса!

Андрій Курков (нар. 1961 p.) – журналіст, письменник, сценарист, автор понад двох десятків книжок. Його твори перекладено англійською, німецькою, французькою, іспанською, голландською, турецькою та іншими мовами. Курков – один із найпопулярніших авторів пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Недарма його визнано в Європі сучасним російськомовним письменником № 1. «Бікфордів світ» – це дуже серйозна та дуже сумна казка, сюжет якої складно переказати. Головні її теми – пам'ять і страх. Пам'ять про дитинство, розчарування у реальному світі, побоювання будь-яких змін, відсутність бажань, комплекс провини і безсилля перед життям. Роман жорсткий, абсурдний, проте цілком логічний. Ми всі прив'язані до бікфордового шнура в цьому вибуховому світі й тягнемо його за собою все життя

Введите сюда краткую аннотацию

Максим Коломієць на псевдо Східняк — командир невловного летючого відділу УПА, який не дає спокою окупаційній Червоній армії на Волині. Через особливу тактику складається враження, що відділ Східняка діє в кількох місцях одночасно. Майор НКВД Полинін має особистий рахунок до Коломійця, бо вважає його зрадником. Тому до відділу Східняка засилають агента із завданням знищити командира. І це — у час, коли повстанський рух змінює тактику боротьби… Чи залишиться Коломієць живим? Обережно! Ненормативна лексика!

«Біла ріка» — історія трьох поколінь буковинської гуцульської родини. Автор належить вже до четвертого. Родинні історії про цісарську та румунську армії, про вояків УПА та "яструбків", про "совєти", про те, що своє кохання можна віднайти навіть у сибірському таборі. Дія відбувається не тільки в рідних Карпатах, але на теренах всього СРСР і навіть за його кордонами — в НДР та Афганістані

Роман «Біла тінь» уперше був опублікований у журналі «Вітчизна» 1974 року й одразу підданий нищівній ідеологічній критиці. Книгою тоді виданий не був. Тільки після публікацій російською, литовською, болгарською, чеською, німецькою, іспанською мовами його було видруковано в Україні у спотвореному вигляді. Нині твір видається за першорукописом. У романі автор намагається проглянути в глибінь молодої душі, зрозуміти, що рухає людиною в добрі та злі, кидає її у прірву пристрасті, страждань, возносить. Це історія кохання двох молодих науковців та родинного життя двох старших, це історія самовизрівання характерів з перемогами над собою і поразками в горнилі гострих психологічних колізій

Стамбул XVII століття, за часів правління Мехмеда IV. Турки щойно розгромили венеціанців, й у полон потрапляє італієць, котрий як дві краплі води схожий на свого майбутнього господаря — спраглого до здобутків європейської науки турка… Складні стосунки двійників — хазяїна і раба, мусульманина і гяура — це блискуча алегорія протистояння Сходу і Заходу

У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан

Молодий інженер Відон Скотт, подорожуючи Аляскою в пошуках золотої жили, стає випадковим свідком кривавого двобою бойцових собак. Викупивши у жорстокого хазяїна вовка-пса на прізвисько Біле Ікло, він не тільки врятовує його від загибелі, але й приручає. Народжений у вільному північному лісі, Біле Ікло стає вірним другом людини

До книжки увійшли оповідання зі збірки «Північні історії» та дві анімалістичні повісті Джека Лондона. У гостросюжетних творах американського письменника розповідається про виживання людини у суворих умовах Півночі. Описано дружбу і безкорисливість, підступність і зраду, мужність і відвагу, величезну силу волі й любов до життя. Автор намагається проникнути у внутрішній світ тварин, збагнути мотивацію їхніх вчинків ставлення до людей. Закони природи жорстокі, але справедливі, і людина, яка їх порушує, може навіть поплатитися за це життям. Для дітей середнього і старшого шкільного віку. Переказ з англійської М. Гіптенко, О. Донічевої Ілюстрації Ніни Петенько

Ця широко відома повість — про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, добрих і лихих, яких зустрічає на своєму шляху Бім. Автор пристрасно захищає усе живе на землі, говорить про величезну відповідальність людини перед природою, вчить добра. У 1975 році повість була удостоєна Державної премії СРСР

У романі відомого австрійського письменника Ґустава Майрінка «Білий домініканець» (1921) тісно переплелися містика, неземне кохання, глибока філософія та «східний» колорит. Загадковий симбіоз різних культур, прагнення душі звільнитися від своєї оболонки, втрата відчуття реального, шалений танок, в якому кружляє строкате життя героїв — такий світ прози неперевершеного майстра слова, що й досі захоплює й заворожує вимогливого читача. Білий домініканець давно вже вільний від гріха й чесноти, тож вільний від будь-яких ілюзій. Він — височенний верх, який постав з первісної безодні; він — сад, дерева в якому — такі, як ми, люди; він — Великий мандрівець, який з вічності зійшов у нескінченність, а ми пнемося, щоб піднятися з нескінченності у вічність

Химерна проза. «Білий кінь Шептало» — одне з ранніх оповідань В.Дрозда, написане в ті роки, коли після епохи жорстокої цензури література, як один з видів мистецтва, вперше розвивається в умовах практично повної свободи. В основі твору —  проблема людини, особистості і натовпу, дійсності і мрії

XXI век. Капиталистическая страна с типичными хищническими законами. Вот время и место действия приключенческо-фантастической повести известного украинского советского писателя. Автор развенчивает человеконенавистническую сущность общества, в котором процветает коррупция, цинизм, пренебрежение к самым святым принципам общечеловеческой морали. Дотримуючись законів детективного жанру, автор — відомий український прозаїк — нещадно розвінчує людиноненависницьку суть суспільства, в якому все продається і купується, де процвітає корупція, цинізм, зневага до найсвятіших принципів загальнолюдської моралі

Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла… Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця – страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу. «Білий Попіл» – це надзвичайно цікавий, атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар. У ньому повно загадок, що їх до останнього кортить розкрити. І, згідно з законами жанру, найменша деталь свого часу неодмінно отримує блискавичне пояснення. Але особливість роману в тому, що кожна таємниця врешті-решт матиме не одне, а відразу два трактування – логічне і містичне. Тому, залежно від світосприйняття читача, роман стає чи то детективним трилером, чи то містичним. А втім, саме про це і хочеться поміркувати наприкінці книжки…

Іван Антонович Єфремов відомий широкому колу читачів як чудовий письменник, автор науково-фантастичних книг «Зоряні кораблі», «На краю Ойкумени» та багатьох інших творів. Але він не тільки письменник. І. А. Єфремов також чудовий учений. Хлопчик-сирота, вихованець червоноармійської частини в роки громадянської війни, курсант мореплавних курсів, штурман, лаборант-палеонтолог, учасник багатьох наукових експедицій, гірничий інженер, кандидат (без захисту дисертації), а згодом і доктор наук — такий життєвий шлях цієї невтомної, допитливої людини. Сповнений кипучої енергії і безперервних шукань у житті, І. А. Єфремов переносить усі риси і в свою письменницьку творчість. Його твори відзначаються сміливістю задуму і наукових припущень, влучністю спостережень і широтою узагальнень, глибоким знанням життя і любов’ю до нього, — безмежною любов’ю і до прекрасної природи і до чесних, скромних, мужніх людей. Вірою в людину, в її всеперемагаючу силу та розум пройняті науково-фантастичні та пригодницькі оповідання, вміщені в цій книжці — «Білий Ріг», «Останній марсель», «Атол Факаофо» та «Бухта райдужних струменів». Написані хорошою мовою, всі оповідання мають цікавий сюжет і читаються з великим інтересом

Хто знає, як би склалося життя простого хлопця Біла, коли б не випадок, який зіграв з ним злий жарт і привів його в ряди імперської космічної піхоти. Ось тут-то він і поринає з головою у світ неймовірних пригод. Обставини змушують командування космічного флоту відправити ще не обстріляного, погано навченого рекрута разом з такими ж зеленими новобранцями воювати з розумними мешканцями далеких планет. Не раз і не два доведеться Білу дивитися смерті в очі, але природна кмітливість, винахідливість, а десь і везіння дозволяють йому не лише вижити, але і стати тим, кого увесь населений космос знає як Біла — героя Галактики

Улюблена дитяча казка у бездоганному «абабагаламазькому» викладі. ISBN 966-7047-50-4 © «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006 Ілюстрації © Оксана Ігнащенко, 1997, 2006 Переказ І.Малковича за перекладом Віталія Коротича

Професор П.С. Іванов доводить, що більшовицько-марксистський геноцид української нації має велику попередню історію, що розпочинається марксистським вченням про революційну перебудову світу — вченні наскрізь просоченому брехнею, звіриною злістю, закликами до насильства, до всесвітньої кривавої бойні. Справжню потайну суть, мету марксизму відверто, без найменшого сорому продемонструвала більшовицька революція, затіяна її вождями, одноплемінниками, старанними учнями Маркса лише заради захоплення у свої руки жаданої влади. Особливо ревно, сумлінно більшовицькі вожді засвоїли марксистську ненависть, презирство до села, мужика: у всіх текстах дореволюційних програм більшовицької партії селянство жодного разу навіть не згадувалося як союзник, навіть учасник революції. Захопивши владу у великій, досить заможній країні, що успішно розвивалася, більшовики за мить занурили її в безодню багаторічної тотальної розрухи, убогості, голоду, неймовірних народних страждань, в непроглядний морок, розпач. Вони встановили на десятиліття диктатуру воістину тваринного режиму масових репресій, беззаконня, нечуваних за своїм бузувірством масових катувань, страт. Цей режим нацькував брата на брата, сина на батька, організував братовбивчу громадянську війну, три моторошні голодомори, вкрив країну густою мережею концентраційних таборів і катівень для допитів, перетворив її в суцільну всенародну в'язницю, залив кров'ю. Він нищив народну культуру, традиції, дав волю, тваринним інстинктам, пристрастям, привселюдно поглумився над вірою, культовими храмами усіх віросповідань, тисячі церков, мечетей, синагог, соборів, монастирів перетворив на склади, стайні, в'язниці, а 60 тисяч із 80 існуючих у той час релігійних закладів— зруйнував вщент. Він прокляв, розіпнув самого Бога, а богами призначив своїх вождів-зарізяк. І сьогодні, через сто років, руїни дивних своєю колишньою красою створінь рук людських, безцінних історичних культових пам'яток по всій країні свідчать, волають про незрозумілу тваринну природу, суть того мерзенного вчення, тієї революції, режиму, який вона запровадила. Професор П.С. Іванов вказує, що від перших марксистських гуртків, невеликих марксистських організацій і до створення юдо-більшовицької партії, захоплення влади і встановлення диктаторського режиму, найхарактернішою їхньою особливістю було те, що на чолі цих гуртків, організацій, партії, революції, режиму майже завжди стояли одноплемінники Маркса. Особливості більшовизму, його керівної верхівки визначили глибоку ворожість, ненависть до далекого їй і за національними, релігійними і за духовними рисами народу, основою якого було селянство — споконвічний фундамент нації, її культури, віри, традицій, побуту. Автор доводить, що знищивши куркуля як верству (а це мільйони працьовитих, сумлінних, мудрих, заможних, волелюбних селян і члени їхніх родин), зломивши тим самим здатність села до опору, насильством і обманом здійснивши суцільну колективізацію, більшовики назавжди відібрали в селян землю і перетворили їх поголовно в пролетарів. Використавши в 20-х роках у війні із селянством страшну зброю — голод, голодомор, заново випробувавши і належно оцінивши його високу ефективність, юдо-більшовики взяли ці методи на постійне озброєння і застосували її ще двічі — у 1932–1933 роках і 1946–1947 роках. У ці періоди зазначені методи були вже значно вдосконалені, доведені до «кондиції», про яку мріяв Троцький, — коли «матері їдять своїх дітей». Вони застосовували цю улюблену ще стародавніми юдеями зброю вибірково — насамперед для найзаможніших, багатих хлібом регіонів, де суцільна колективізація напоролася на завзятий, запеклий опір селян. Серед них лідирували Україна і заселені переважно роботящими, сумлінними, вмілими українцями Кубань, Поволжя та деякі райони Сибіру. Ситуація з пануванням сіонізму у Росії й в Україні дуже схожі. Істотна різниця, мабуть, тільки в тому, що в російській Думі сіоністи ще не становлять більшість, а в Україні давно вже немає українського, а є ворожа й антиукраїнська Верховна Рада

Уявіть собі, що однієї ночі ви прокидаєтеся, підходите до вікна й бачите свого коханого чоловіка в обіймах нахабної білявки! Звісно, це тільки лихий сон. Але чому ж тоді чоловіка все-таки немає поряд?! Чому в чудового хлопця, котрий і думати не сміє про інших жінок, крім своєї неперевершеної дружини, раптом виникає потяг до сторонніх білявок? Усе це слід якнайдетальніше розслідувати. І ми це зробимо разом із героїнею твору. Хоча б для того, щоб переконати чоловіків, котрі вважають, що від білявок усе лихо, наскільки вони не праві. Бо білявкам насправді теж не позаздриш. І на життя їхнє зазіхають, і батьківських статків прагнуть позбавити… Одним словом, неприємності на кожному кроці. От і доводиться нещасним шукати непохитного колишнього «опера», щоб попросити в нього захисту. І горе тій дружині, котра вчасно цього не зрозуміє! Але не турбуйтеся, врешті-решт нещасна білявка виявиться під надійним захистом, і ще невідомо, кому їй варто дякувати: «оперові» чи його дружині?

Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Якось Лєна облишила молитися — і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала диво-жінка, яка нагодилася рятувати її земляків, поки сама, уже доросла, Лєна тренувалася на бездомних собаках. Чим обернеться власна спроба героїні допомогти ближньому — польотом над гніздом зозулі чи вознесінням?

У всі часи й епохи людина намагалася пізнати навколишній світ. Вона звертала свій погляд за горизонт: що там, які землі, моря й океани, річки і гори, як живуть інші люди? Жага до знань часто вела людину до втрат, тяжких випробувань, але вона йшла, пізнавала… Книга, яку ми пропонуємо читачам, розповідає про великих мандрівників — видатних вітчизняних і зарубіжних землепрохідців, мореплавців, географів

Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття. «Шевчук — кращий український прозаїк. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючий сюжет, але для інтелектуалів теж знайдуться цікаві речі» (Юрій Винничук)

Чому ми любимо фентезі? Мабуть тому, що в душі ще не охолов вогник цікавості до життя, і хочеться вірити у казку, і хочеться її читати. Навіть якщо скроні зрадницьки сивіють. Але попереджаємо — діючі особи цієї книжки не скандинавські ельфи, не китайські дракони, а наші рідні вовкулаки, чаклуни і навіть Баба Яга. Головний герой отримує просте завдання — пронести скриньку зі скарбом у таємниче місце і там закопати. Ну і, як годиться, — не обертатися, не відкривати скриньку, не говорити зайвого… І не боятися. Тож і ви не бійтеся — страховиська тут не справжні, а кінець щасливий. Більше нічого не скажемо, окрім того, що написано цікаво і зі знанням справи. Не відірвешся. Отож і не відривайтеся!

Усе починається з вокзалу – зустрічі й прощання, дороги та краєвиди, обличчя та вчинки… Одного разу потрібно зважитися й вирушити в подорож назустріч майбутньому, щоб віднайти точку відліку – або кнопку «перезавантаження». Тож наші мандри лише починаються… До видання ввійшли як уже знайомі читачеві, так і малознані оповідання одного з найвідоміших письменників сучасної України